ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 року 12:05 Справа № 2а-0870/4562/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011), представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 28.03.2011), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
09 червня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області (далі іменується – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» (далі іменується – відповідач) про стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків в розмірі 16618 грн. 16 коп.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що податкова заборгованість у відповідача виникла внаслідок самостійного нарахування відповідачем зобов’язання по орендній платі з юридичних осіб. Станом на 07.06.2011 відповідач має податковий борг перед бюджетом по орендній платі за землю на загальну суму 87 718 грн. 63 коп., яка виникла у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань. В даному випадку позивач звертається з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з рахунків відповідача в частині податкового боргу а саме: орендній платі за землю у розмірі 16 618 грн. 16 коп., яка винила в період з 01.11.2010 по 30.01.2011 станом на 07.06.2011.
Зазначає, що Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області вживались всі можливі заходи, передбачені ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», однак податковий борг відповідачем не сплачено в повному обсязі, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 10.06.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 29.06.2011.
29.06.2011 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.
В судове засідання також прибув представник відповідача, заперечив проти адміністративного позову та просить суд відмовити в його задоволенні.
У зв’язку з необхідністю дослідження доказів по справі в судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.07.2011.
05.07.2011 в судове засідання прибув представник позивача та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти адміністративного позову та в ході судового засідання заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Дане клопотання відповідач обґрунтував тим, що Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області зверталась до адміністративного суду з аналогічним позовом. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №2а-0870/788/11 від 09.06.2011 позовну заяву Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків залишено без розгляду, у зв’язку з поданням позивачем клопотання про відкликання позовної заяви на підставі ст. 155 КАС України.
Не погоджуючись з такою позицією суду, відповідач подав апеляційну скаргу на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2011. Представник відповідача зазначає, що факт звернення до суду з апеляційною скаргою свідчить про те, що провадження у справі №2а-0870/788/11 триває. В поданому до суду клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач також зазначає, що до Господарського суду Запорізької області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» до Балківської сільської ради Василівського району та Дніпрорудненської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2008 №324. Представник відповідача також зазначає, що наслідком розгляду господарським судом вказаного позову може бути зміна умов договору оренди в частині розміру орендної плати.
У зв’язку з наведеними обставинами відповідач просив зупинити провадження у справі №2а-0870/4562/11 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків в розмірі 16618 грн. 16 коп. до моменту набрання законної сили рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-0870/788/11, а також до вирішення Господарським судом Запорізької області справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» до Балківської сільської ради Василівського району та Дніпрорудненської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2008 №324.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2011 відповідачу відмовлено в задоволенні заявленого клопотання.
У судовому засіданні 05.07.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» зареєстроване Василівською райдержадміністрацією Запорізької області 16.09.2004 за юридичною адресою: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 14/47; ідентифікаційний код 33174940.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та Дніпрорудненською міською радою укладено договір оренди землі від 05.05.2008. Згідно цього договору Дніпрорудненська міська рада надала Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення картоплесховища за адресою: Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 4-В.
Податковий борг по орендній платі за землю податку виник на підставі самостійно задекларованих зобов’язань у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до розрахунку боргу, наданого Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області, заборгованість визначена на підставі:
- податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №1349 від 29.01.2010 – сума податку 4 154 грн. 54 коп.; сума невиконаного зобов’язання 4 154 грн. 54 коп. Термін сплати – 30.10.2010;
- податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №1349 від 29.01.2010 – сума податку 4 154 грн. 54 коп.; сума невиконаного зобов’язання 4 154 грн. 54 коп. Термін сплати – 30.11.2010.
- податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №1349 від 29.01.2010 – сума податку 4 154 грн. 54 коп.; сума невиконаного зобов’язання 4 154 грн. 54 коп. Термін сплати – 30.12.2010.
- податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №1349 від 29.01.2010 – сума податку 4 154 грн. 54 коп.; сума невиконаного зобов’язання 4 154 грн. 54 коп. Термін сплати – 30.01.2011.
Таким чином, згідно розрахунку податкової заборгованості станом на 07.06.2011 сума боргу по орендній платі за землю складає 16 618 грн. грн. 16 коп. (4 154 грн. 54 коп. + 4 154 грн. 54 коп. + 4 154 грн. 54 коп. + 4 154 грн. 54 коп.).
На виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 (далі іменується – Закон України №2181-III) позивач направив на юридичну адресу боржника першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/58 від 05.03.2009. Дана вимога отримана представником відповідача 10.03.2011, про що свідчить особистий підпис директора Глушенко О.Б.
Позивачем направлено відповідачу другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/83 від 10.04.2009. Така вимога отримана представником відповідача 18.05.2011, про що свідчить особистий підпис директора Глушенко О.Б.
Проте, сума заборгованості відповідачем не сплачена та наразі складає 16 681 грн. 16 коп.
08.06.2009 позивачем прийнято рішення №14 про застосування заходів погашення податкового боргу платником податків за рахунок стягнення з розрахункових рахунків відповідача суми в рахунок погашення податкового боргу. 01.02.2010 складено акт №6 опису активів, на які поширюється право податкової застави.
Відповідач по справі не надав суду письмових заперечень на адміністративний позов, будь-яких документів в їх обґрунтування, а також жодних належних та допустимих доказів сплати податкової заборгованості по орендній платі за землю.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-XII (в редакції, що діяла на час виникнення зобов’язань) (далі іменується – Закон України №1251-XII) до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (далі іменується – Закон України №161-XIV) встановлено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
За приписами ст. 5 Закону України №161-XIV орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 13 Закону України №161-XIV договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 21 Закону №161-XIV орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-XII (далі іменується – Закону України №2535-XII).
Статтею 2 Закону України №2535-XII встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель».
Згідно ст. 14 Закону України №2535-ХІІ, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 17 Закону України №2535-XII передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно ст. 27 Закону України №2535-ХІІ контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.
За присами п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно абзацу 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем встановленого для подання податкової декларації.
Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України №2181-III – податкова декларація, розрахунок – документ, подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування/або сплата податку, збору обов'язкового платежу).
Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України №2181-III податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III передбачено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України – орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України – стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків в розмірі 16618 (шістнадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 16 (шістнадцять) коп. – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексім-Агро» (71630, Запорізька обл., Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 14/47; ідентифікаційний код 33174940) на користь Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області (Запорізька обл., м. Василівка, вул. Чекістів, 9; код ОКПО 34120241; р/р 35215001003289 у Василівському відділенні Держказначейства) суму податкового боргу в розмірі 16618 (шістнадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 16 (шістнадцять) коп.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М.Недашківська
08.07.2011 постанова виготовлена в повному обсязі.