Каланчацький районний суд Херсонської області

            
                              Справа  №  2-а-747/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 20.05.2011     Суддя  Каланчацький районний суд Херсонської області   Херсонській області  ОСОБА_1, розглянувши  в порядку скороченого  провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

       Позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3  Пенсійного фонду  України в Каланчацькому   районі   Херсонської   області,  в  якому   просить  визнати незаконними дії відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати їй пенсії збільшеної на 30 % від мінімальної пенсії за віком та зобов»язати відповідача здійснити нарахування та виплату на її користь державної соціальної підтримки дітям війни у відповідності до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по час розгляду справи.

    Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»належить до соціальної групи «діти війни», оскільки народилась 22 вересня 1935 року, і на час закінчення Другої світової війни, їй не виповнилося 18 років, в зв»язку з чим має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, як це передбачено ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни». Однак, відповідач в  порушення  вимог закону не здійснював  нарахування  та  виплату  зазначеної допомоги з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по час розгляду справи, чим грубо порушив її  право  на  соціальну   допомогу.

     Відповідач ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Каланчацькому   районі позов не визнав та,  у передбачений   законом   строк,  надав  до  суду   письмове   заперечення,  в  якому  вказує,  що  посилання  позивача,  щодо  нарахування  та  виплати  соціальної  допомоги  за 2007  рік  є  безпідставним  та  такими,  що не  підлягають   задоволенню, оскільки Кабінетом  Міністрів   України  не  було  визначено   порядок підвищення  до  пенсії  дітям  війни у 2007 році.   Безпідставним   є  також  вимоги  позивача,  щодо  не нарахування  та  виплати  соціальної  допомоги  за 2007  рік,  оскільки  ст. 111 Закону  України «Про державний  бюджет  України на 2007 рік», підвищення до  пенсії   було   встановлено  лише,  особам,  які  є  інвалідами.   28.05.2008 року Кабінет  Міністрів прийняв постанову № 350, якою було визначено розміри    щомісячного  грошового  утримання   чи   державної  соціальної  допомоги,  що   виплачується  «дітям  війни» в  розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Позивач починаючи з 01.01.2008 року отримує вищезазначене підвищення  до пенсії  у розмірі 10%  від прожиткового  мінімуму  для  осіб, які  втратили працездатність.  За таких   обставин  вважає, що ОСОБА_3 Пенсійного Фонду в Каланчацькому районі Херсонської області діяло у межах   повноважень, у порядку та у спосіб, що  визначені  чинним   законодавством.  Стосовно відшкодування  недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги  за 2009-2010 роки,  то представник відповідача  зазначив, що правових підстав для задоволення цих вимог не має. Оскільки, відповідними  Законами України «Про Державний Бюджет»не встановлено інших розмірів підвищення до пенсій «Дітям війни», ніж ті, що  зазначені в постанові  Кабінету Міністрів  України  від  28 травня 2008 року «Деякі  питання  соціального  захисту   окремих  категорій  громадян». Крім  того, позивач пропустив строк для звернення до суду за захистом порушених  прав,  що  є  підставою   для   залишення  даного  позову без  розгляду.   Поряд  з  цим,  відповідач   зазначив,  що  Пенсійний   фонд України  не має  належного  фінансування,  для    виплати   соціальної   допомоги.  

    Оцінивши  повідомленні  позивачем  та   відповідачем  обставини, суд  вважає їх достатніми для прийняття рішення в порядку скороченого   провадження та дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню   з  наступних   підстав.

    Судом  встановлено,  що  позивач  є  пенсіонером,  має  статус  дитини   війни,  що  підтверджується   копією  пенсійного   посвідчення   позивача   зі  штампом «дитина  війни».

    Відповідно  до  ч.1  ст. 46 Конституції   України   громадяни   мають   право   на   соціальний    захист,   що   включає   право   на  забезпечення   їх у   разі   повної, часткової або  тимчасової втрати  працездатності, втрати  годувальника,  безробіття   з  незалежних  від   них  обставин,  а  також   у   старості   та  в  інших  випадках,  передбачених  законом.

     Основні положення  щодо   реалізації   конституційного   права  громадян,  які   мають   статус   дитини війни,  на  їх   соціальну   захищеність   шляхом   надання пільг  і   державної  соціальної   підтримки   визначені   та  закріплені   в  Законі   України  «Про   соціальних   захист   дітей   війни».

    Відповідно   до  ст.  6 Закону   України   «Про  соціальний  захист   дітей   війни»  дітям   війни  пенсії   або   щомісячне   грошове   довічне   утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються   на  30%   мінімальної  пенсії  за  віком.   

    Дію   статті  6  Закону України  «Про  соціальний   захист   дітей   війни»  на   2007   рік   було   зупинено   статтею   111  Закону   України  від   19 грудня  2006  року «Про Державний   бюджет   України на  2007  рік»( з   урахуванням   положень   пункту   12   статті   71  цього  закону)   та    визначено,  що   у  2007  році   підвищення   до   пенсії   відповідно  до   статті  6  Закону,    виплачується   особам,   які  є  інвалідами (крім  тих, на   яких   поширюється   дія   Закону   Україну «Про  статус   ветеранів   війни,   гарантій   їх  соціального   захисту»)  у   розмірі  50 %   від  розміру   надбавки,   встановленої   для  учасників   війни.

     Разом  з  тим,   рішенням   Конституційного   Суду   України   від  09  липня 2007  року  № 6-рп/2007 (справа   про  соціальні  гарантії   громадян)   визнанні   неконституційними   положення   пункту   12  статті   71   Закону   України  «Про Державний   бюджет  України на   2007  рік» щодо  такого  зупинення  дії  статті   6  Закону.

     Відповідно   до   ч.2  ст.  152   Конституції   України   закони,   інші   правові акти або їх  окремі положення,   що   визнанні   неконституційними,   втрачають    чинність   з  дня  ухвалення   Конституційним  Судом   України   рішення   про  їх   неконституційність.

    Враховуючи   вищевикладене,  суд   дійшов  висновку,  що  ОСОБА_3    повинно   було   нараховувати   та   сплачувати   позивачу   доплату   за   пенсії   за період  з 09.07.2007  року до  31.12.2007 року  у   відповідності   з  приписами   норми   ст. 6  Закону  України  «Про соціальний  захист  дітей  війни» в  редакції   2004  року.

     Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення   змін  до  деяких   законодавчих   атів  України»  від 28.12.2007  року, з  01 січня 2008 року зупинені виплати, на які згідно  із законами України мають  право діти  війни (п.41розділу ІІ Закону). Разом з тим, рішенням  Конституційного Суду  України №  10-рп  від  22.05.2008  року  у  справі  за  конституційним поданням Верховного  Суду  України  щодо  відповідності Конституції України окремих  положень ст. 65 розділу І, п. 61,62, 63, 66   розділу ІІ, п.3  розділу ІІІ Закону  України «Про Державний Бюджет  України на 2008  рік…»і  101 народного депутата  України щодо відповідності Конституції України положень ст.67 розділу  І, п.п.  1-4, 6-22, 24-100  розділу  ІІ  цього ж  закону визнані   такими,  що не відповідають Конституції   України,  в  тому  числі   положення п. 41  розділу ІІ  Закону  України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих  актів».

    З урахуванням вищенаведеного соціальні доплати дітям війни   поновлені з 22 травня 2008 року, тому позивач з 22.05.2008 року  має  право на перерахунок   пенсії.

    При цьому слід враховувати виплати, які були фактично здійснені   відповідачем позивачу за відповідний період згідно з постановою Кабінету  Міністрів України від 28 травня 2005 року №530 «Деякі питання соціального   захисту окремих  категорій  громадян» в  розмірі 10%.

     Статтею 71 Закону України  «Про державний бюджет України на 2009  рік»Кабінету Міністрів України надано  право у 2009 році встановлювати   розміри соціальних виплат, які  відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від розміру мінімальної заробітної  плати  в  абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

     Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що  зазначена   норма   передбачає  встановлення   в  абсолютних  сумах   розмірів   лише  тих  виплат,  вихідним  критерієм  розрахунку яких є розмір мінімальної   заробітної  плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні   правовідносини,  оскільки  розмір  зазначених   соціальних   виплат   згідно  із  Законом   України  «Про соціальний захист дітей війни» залежить від  розміру  мінімальної   пенсії  за  віком.

       Отже, нарахування та виплата у  2009 році  дітям  війни   підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні  здійснюватися   відповідно до норм Закону України  «Про соціальний  захист дітей  війни»в  розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідачем на  порушення вимог зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим і   допустило протиправну бездіяльність, оскільки ОСОБА_3 як  орган, якому   делеговано повноваження щодо  призначення  і виплати пенсій та доплат до  них, повинно було діяти відповідно до вимог ст.6 Закону України № 2195-ІV  і здійснювати позивачу відповідні нарахування. В такому ж розмірі  ОСОБА_3 Пенсійного фонду в Каланчацькому районі повинно було здійснювати нарахування  у 2010 році.   

       Суд  не  приймає  до  уваги  доводи  відповідача  щодо  правомірності свої  дій  з   посиланням на  відсутність бюджетних  коштів  для  повної   реалізації програми з доплат  дітям  війни, оскільки  питання фінансування  цих   видатків   не  є   предметом   спору,  що   розглядається.  

       Крім  того,  суд  дійшов   висновку, що   право  на   соціальний   захист   не  може   бути  обмежено   та  строк   позовної   давності   не   поширюється   на   соціальні   виплати,  оскільки   пільги,   компенсації   і  гарантії,  право   на  які   передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел   існування,  необхідною  складовою  конституційного права   на   забезпечення   життєвого   рівня ( ст. ст.  46, 48  Конституції  України).

     Враховуючи вищевикладене суд вважає  за  необхідне задовольнити   позовні   вимоги   позивача  в частині   визнання бездіяльності  ОСОБА_3   Пенсійного Фонду в Каланчацькому районі, щодо не нарахування та  невиплати  соціальної   допомоги,  як  дитині  війни  за  період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 20 травня 2011 року (дата розгляду справи), нарахувати та виплатити позивачу, щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни, в  розмірі  30% мінімальної пенсії  за віком за період  з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 20 травня 2011 року (дата розгляду справи), з урахуванням виплаченого розміру допомоги.

    Вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_3 Пенсійного Фонду   України в Каланчацькому районі Херсонської області недоплаченої суми   державної допомоги, задоволенню не підлягають, оскільки фактичний перерахунок розміру  пенсії  не входить до компетенції суду. Даний обов»язок Законом України «Про соціальний захист дітей війни»покладено на Пенсійний Фонд України.

        Керуючись, ст. ст. 46, 48, 152 Конституції  України,  ст.ст. 1, 6  Закону    України  «Про  соціальний захист  дітей війни»№ 2195-ІV, Законом  України  «Про  державний   бюджет на  2008  рік   та  про   внесення   змін  до   деяких   законодавчих   атів  України»  від   28.12.2007  року,  Закону  України  «Про  державний бюджет  України на 2009 рік», рішенням  Конституційного   Суду  України   №  10-рп  від  22.05.2008  року,  ст.ст. 11, 17, 18,  94,  159- 163,  183-2  КАС  України,

                                                     Постановив :

        ОСОБА_4 Андріївни  задовольнити частково.

   Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду   України в Каланчацькому районі, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 соціальної допомоги, в розмірі  30% мінімальної  пенсії  за  віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 20 травня 2011 року, з урахуванням виплаченого розміру допомоги.

   Зобов»язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду в Каланчацькому районі   Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу, як  дитині війни, в  розмірі  30%  мінімальної  пенсії  за  віком  за  період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 20 травня 2011 року, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з урахування раніше виплачених коштів.

        В  іншій   частині   позовних  вимог   відмовити.       

   Постанова відповідно до вимог ч.1 ст.256 КАС України підлягає   негайному   виконанню,  в межах всього періоду.

      Постанова   може   бути   оскаржена   в  апеляційному   порядку   до   Одеського апеляційного адміністративного суду, через Каланчацький   районний   суд   Херсонської   області,  шляхом   подачі   апеляційної   скарги    протягом   10  днів   з  дня  отримання   копії   даної   постанови.

Суддя           ОСОБА_1