Справа № 1-275/2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 травня 2007 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого: судді Вельмик А.Е., при секретарі Слабик О.М., з участю прокурора Кулик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду М.Бердичева кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калінінград, Росія, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, Радіотаксі 0-62 приватним підприємцем, проживаючого АДРЕСА_1, відповідно до ст.89 КК України не судимого
за ст. 164 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням Бердичівського міського суду Житомирської області від 17.07.1996 року коштів на утримання сина ОСОБА_2, 1995 року народження, що були стягнуті в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ( доходу) відповідача, але не менше 1/2 частини одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Так, ОСОБА_1, будучи працевлаштованим на СП ТОВ «Ріф - 1 « з 17.01.20056 року по 08.07.2005 року та отримуючи заробітну плату, а також перебуваючи на обліку в Бердичівському міському центрі зайнятості як безробітний в період з липня 2005 року по лютий 2006 року та отримуючи доходи, державну виконавчу службу про це не повідомив, ніякою матеріальної допомоги сім»ї не надавав, на попередження державного виконавця не реагує, хоча був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України. Заборгованість по сплаті аліментів, нарахованих відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», становить за 23 місяці 8293,54 грн., а саме: за квітень 2005 року -145,68 грн., за травень 2005 року - 161,54 грн., за червень 2005 року - 153,02 грн., за липень 2005 року - 23,10 грн., за серпень 2005 року - 65,10 грн., за вересень 2005 року - 63,00 грн., за жовтень, листопада, грудень 2005 року по 140,40 грн. щомісячно, за січень, лютий, березень 2006 року - по 154,20 грн. щомісячно, за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень - 6463,50 грн., за січень, лютий 2007 року - по 167,40 грн. щомісячно.
Під час судового слідства підсудний вину у вчиненні злочину визнав повністю. Погоджується із сумою боргу, зазначеному в обвинувальному висновку. Також пояснив, що дійсно не сплачував аліменти, навіть працюючи в ТОВ «Ріф - « та перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, що було викликано поведінкою колишньою дружини, яка не допускала його бачитися із сином. Про існуючу заборгованість йому було відомо. У вчиненому розкаюється, зобов'язується розрахуватися із заборгованістю по аліментам до кінця року.
Вина підсудного, крім його зізнавальних показань стверджується показами матеріалами справи.
Відповідно до копії виконавчого листа № 2-2852 від 17.06.1996 року ( а.с.6) та рішення Бердичівського міського суду Житомирської області від 17.06.1996 року (а.с.7), з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини його заробітку але не менше 1/1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та починаючи з 16.03.2006 року 1/4 частину заробітку відповідача, але не менше 1/2 частини неоподатковуваного доходу громадян щомісячно, починаючи з 06.06.1996 року..
Попередження про необхідність погасити існуючу заборгованість надсилалися підсудному державною виконавчою службою у Бердичівському районі (а.с.9,10,11)
Про злісне ухилення від сплати, встановлених рішенням суду коштів свідчить наявність у підсудного заборгованості протягом тривалого часу, незважаючи на те, що він
2
отримував у цей період заробітну плату та допомогу по безробіттю. Так, відповідно до довідки Державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області, заборгованість по аліментам ОСОБА_1 станом на 01.03.2007 року становить 8293,54 грн. (а.с.4).
Згідно довідки з «РІФ -1» СП у формі ТОВ ОСОБА_1 працював на підприємстві з 17.01.2005 року по 08.07.2005 року , аліменти із суми заробітну не утримувалися (а.с.20).
Під час перебування на обліку в Бердичівському міському центрі зайнятості в період з 14.02.2005 року по 16.02.2006 року, підсудний також отримував допомогу по безробіттю, що стверджується довідками Бердичівського міського центру зайнятості (а.с. 35,34).
Будучи зареєстрованим приватним підприємцем 27.04.2006 року, ОСОБА_1 мав доходи. Так, згідно довідки Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції, згідно звіту по єдиному податку за 2006 рік, сума доходи ОСОБА_1 становить 26014, 00 грн.
За клопотанням прокурора, проти якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав не доцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить вину ОСОБА_1 в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), доведеною, і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 164 КК України.
Визначаючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який хоча і притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, вину визнав повністю, розмір заборгованості і приходить до висновку про призначення покарання у вигляді обмеження волі.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання підсудному суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.
З врахуванням наведених обставин, обираючи покарання підсудному у вигляді обмеження волі, суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити засудженого відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КК України до одного року обмеження волі.
На підставі ст.ст.75,76 ч.1 п.3 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки - повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб після проголошення.