Справа № 1-94/2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого -

судді Вельмик А.Є., при секретарі - Слабик О.М., з участю прокурора - Левченко

Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рея Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 31 жовтня 2006 року Бедичівським міськрайонним судом за ч.1 ст. 119, ч.2 ст. 125 КК України до 4 (чотирьох) років обмеження волі,

за ст. ст. 125 ч.1, 342 ч.2  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2006 року приблизно 17 год. ОСОБА_2, у форменому одязі працівника міліції, на службовому скутері "Хонда Діо", за зобов'язанням чергового Бердичівського МРВВС приїхав у с. Рея , виконуючи свої службові обов'язки передбачені Законом України "Про міліцію", з метою з'ясування обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення відносно громадянки ОСОБА_3 По вул. Котовського в с. Рея ОСОБА_2 зустрів ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп"яніння. ОСОБА_2 запропонував останньому проїхати до будинку ОСОБА_3, на що ОСОБА_1 погодився та сів на сидіння скутера позаду ОСОБА_2.

Під час руху, навпроти будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1. почав незаконно вимагати у ОСОБА_2 зупинити скутер, а після того як ОСОБА_2 не виконав його вимоги, вирішив вчинити опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.

Так, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 знаходиться при виконанні службових обов'язків, під час руху самовільно своєю правою рукою натиснув на ручку передніх гальм скутера, яка знаходилась на рулі справа, поверх руки ОСОБА_2 Через несправність передніх гальм скутер не зупинився, а ОСОБА_1. продовжуючи чинити опір ОСОБА_2, з метою припинити рух транспортного засобу, обома руками обхопив ОСОБА_2 поверх рук, збив його руки з руля, внаслідок чого скутер зупинився і впав на грунт. Після цього ОСОБА_2 зобов'язав ОСОБА_1 пройти до будинку ОСОБА_3.

Перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2, виконуючи службові обов'язки з'ясовував обставини правопорушення вчиненого ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_3 ОСОБА_1., достовірно знаючи, що ОСОБА_2 виконуючи службові обов'язки, збирає дані про вчинення ним правопорушення, з метою перешкодити роботі ОСОБА_2 почав вчиняти активні дії і чинити йому опір: роздягнувся до пояса, не давав відбирати пояснення та складати адміністративний протокол, намагався покинути місце події. Коли ОСОБА_2 стримував ОСОБА_1 шляхом виставлення рук перед його грудьми з метою перешкодити покинути місце події, ОСОБА_1. декілька разів збив своїми руками руки ОСОБА_2 і намагався вдарити його руками. В зв'язку із вказаними діями, ОСОБА_2 через чергового Бердичівського МРВ викликав допомогу.

На місце пригоди приїхав автомобіль з екіпажем міліції. Коли ОСОБА_1. помітив даний автомобіль, продовжуючи чинити опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, вирішив втекти і відразу розпочав рух, однак був затриманий та доставлений працівниками міліції до Бердичівського МРВВС.

Крім того, 3 жовтня 2006 року близько 18 год. ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля магазину по вулиці Толстого, 12 в с. Рея Бердичівського району, на грунті тривалих неприязних відносин із ОСОБА_4, виламав із тину дерев'яний штахет та підійшовши до ОСОБА_4 наніс йому не менше 4 ударів штахетом у різні ділянки тіла, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді: косо-вертикального садна в нижній третині лівого передпліччя, крововиливу в

2

середній третині правого передпліччя, крововиливу у верхній третині лівої гомілки, садна лінійної форми на волосистій частині голови у тім"ній ділянці зліва.

Згідно судово-медичної експертизи №377 від 26.10.2006 року вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

Свою вину у вчинені злочину підсудний визнав частково. ОСОБА_1 визнав повністю вину по обвинуваченню за ст.342 ч.2 ЮС України та частково за ст. 125 ч.1 КК України. Показав, що у вересні 2006 року до нього підходив працівник міліції ОСОБА_2, який запропонував проїхати до будинку ОСОБА_3. Під час слідування він дійсно намагався зупинити мопед, нажимаючи на гальма, які виявилися несправними. ОСОБА_2 зупинив мопед сам, мопед упав через те, що він його необережно зачепив. Біля помешкання ОСОБА_3 ОСОБА_2 відбирав пояснення, а він зняв футболку, тому що йому було гаряче. Коли він намагався піти, ОСОБА_2 не пускав, виставивши вперед руки, а він збив його руки своїми. Свої дії відносно ОСОБА_4 пояснює неправомірною поведінкою самого потерпілого. Нанесення ударів ОСОБА_4 не заперечує.

Вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ст.342 ч.2 КК України стверджується  матеріалами справи, показаннями свідків та потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що у вересні 2006 року за викликом громадянки ОСОБА_3 він на службовому скутері виїхав в село Рея. ОСОБА_3 скаржилася на неправомірну поведінку ОСОБА_1 Для з'ясування обставин він знайшов підсудного та разом із ним поїхав до помешкання ОСОБА_3 Під час слідування ОСОБА_1. відмовлявся йти, намагався зупинити скутер, натискаючи на гальма. При відібранні ним пояснень у ОСОБА_3 ОСОБА_1 намагався забрати аркуш, роздягнувся до пояса, намагався піти. Він його зупиняв, виставляючи руки вперед. Однак ОСОБА_1. збивав його руки. За таких обставин він викликав через чергового Бердичівського МРВВС допомогу. Побачивши автомобіль, ОСОБА_1. намагався втекти, однак він його затримав і на автомобілі доставив в Бердичівський МРВВС. Претензій до підсудного він не має.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначили, що дійсно на службовому автомобілі у 2006 році виїжджали в с. Рея за викликом чергового МРВ з метою надання допомоги дільничному. ОСОБА_1. ними був доставлений в Бердичівський МРВВС.

Із витягу з наказу №165 від 22.09.2005 року (а.с. 19) та копії службового посвідчення (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_2 займає посаду дільничного інспектора міліції ВОСОБА_2 Бердичівського МРВВС УМВС України в Житомирській області.

Згідно протоколу медичного огляду №1215 від 26.09.2006 року (а.с.17) вбачається, що ОСОБА_1. перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України також стверджується показаннями потерпілого свідків та матеріалами справи.

Потерпілий ОСОБА_4 показав, що 3 жовтня 2006 року між ним та ОСОБА_1 відбулася сварка під час якої ОСОБА_1. дерев'яною штахетом наносив йому удари по нозі, по рукам і в передпліччя. Будь - яких претензій до підсудного він не має.

Свідок ОСОБА_7 ствердив, що ОСОБА_1. наносив удари потерпілому дерев»Яною штахетою.

Свідок ОСОБА_8 показала, що в жовтні 2006 року бачила побитого ОСОБА_4

Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 також стверджується висновком судово-медичної експертизи ( а.с.19), згідно якого у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: косо вертикального садна в нижній третині лівого передпліччя, крововиливів в середній третині правового передпліччя та у верхній третині лівої гомілки, садна на волосистій частині голови у тім'яній ділянці зліва. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних

3

ушкоджень без короткочасного розладу здоров»я. Враховуючи локалізацію, характер тілесних ушкоджень, місць прикладення сили було не менше 4.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд знаходить вину ОСОБА_1 у опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків доведеною і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 342 КК України.

Також суд знаходить вину ОСОБА_1 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 125 КК України.

Призначаючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, по місцю відбуття покарання -позитивно.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання підсудному, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 п.13 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене суд вважає можливим призначити покарання підсудному у вигляді штрафу в мінімальних межах. Зазначене покарання буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.72 ч.3 основне покарання у вигляді штрафу при призначенні за сукупність злочинів і за сукупністю вироків складанню із іншими видами покарань не підлягає. Оскільки підсудний 24.10.2006 року засуджений за ст.ст. 125 ч.2, 119 ч.1 КК України до 4 років обмеження волі, суд призначає покарання у вигляді штрафу до самостійного виконання.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1   за ст. ч.2 ст.342   КК України   до штрафу в розмірі 850 грн., за ст. 125 ч.1 - до штрафу в розмірі 510 грн.

На підставі ст.70 ч.1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно покарання призначити за сукупністю злочинів у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Вирок Бедичівського міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 засудженого за ч.1 ст. 119, ч.2 ст. 125 КК України до 4 (чотирьох) років обмеження волі виконувати самостійно.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.