РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2-620/2007
11 червня 2007 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Андреева П.Ф.
при секретарі Коверченковій М. О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судновому засіданні в місті Добропілля справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
В обґрунтування своїх вимог у судовому засіданні позивач вказав, що 21 лютого 2007 року, о 20 годині 30 хвилин, в районі магазину „Олімп" по бульвару Шевченко в місті Добропілля Донецької області, ОСОБА_2. керуючи автомобілем „ВА32105" державний номер НОМЕР_1, порушивши Правила дорожнього руху, скоїв зіткнення'з автомобілем „ВА321051" державний номер НОМЕР_2, під його керуванням, який належить йому на праві індивідуальної власності.
Згідно постанови судді Добропільського міськрайонного суду від 5 квітня 2007 року відповідач був визнаний винним у цій дорожньо-транспортній пригоді та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. . 124 КУпАП.
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що скоїлась з вини відповідача, його автомобілю були заподіяні механічні пошкодження.
За висновком автотоварознавчої експертизи вартість кошторису для проведення ремонтних робіт пошкодженого автомобіля склала 1559грв.86коп.
В добровільному порядку відповідач не бажає виплатити йому суму грошей в рахунок відшкодування заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди, посилаючись на відсутність його вини в скоєному ДТП.
Крім того, позивач вважає, що йому заподіяна і моральна шкода, тому що після дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якого був пошкоджений приналежний йому автомобіль, його стан здоров'я погіршився. Він переніс сильне моральне потрясіння. В результаті ДТП був позбавлений можливості користатися послугами автомобіля, що порушило його нормальний спосіб життя. Моральну шкоду, що виражається в незручностях і перенесених переживаннях, заподіянні шкоди здоров'ю, тривалому відмовленні відповідача в добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду, оцінює в розмірі 1000 грв.
Позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити, стягнувши з відповідача як особи винної в заподіянні шкоди на його користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди вартості ремонту пошкодженого автомобіля „ВА321051" державний номер НОМЕР_2 - 1559грв.86коп., витрати по оплаті за
проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 240грв. Стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грв. Судові витрати в розмірі 51грв. та 30 грв.
Відповідач ОСОБА_2. належним чином неодноразово повідомлявся про день слухання справи в суді, у судове засідання без поважних причин не з'явився. Суд знаходить можливим розглянути справу в його відсутність згідно вимог ст. .224 ЦПК України.
Ухвалою суду від 11 червня 2007 року призначено заочний розгляд справи. Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 21 лютого 2007 року, о 20 годині 30 хвилин, в районі магазину „Олімп" по бульвару Шевченко в місті Добропілля Донецької області, сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль „ВА321051" державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1. на праві індивідуальної власності.
Обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються оглянутим у судовому засіданні адміністративним матеріалом та постановою ст. , інспектора ВПС Добропільського МРВ УМВС України в Донецькій області мл. Лейтенанта міліції Дедушкевич О.В. від 1 березня 2007 року про відмовлення в порушенні кримінальної справи по ст. .286 КК України у відношенні ОСОБА_2. і притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. . 124 КУпАП.
Постановою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 5 квітня 2007 року ОСОБА_2. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.
На час розгляду справи в суді дана
постанова ніким не оскаржувалась, не скасовувалася, а тому суд знаходить встановленим факт того, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2., який порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України..
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. .1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберіганням або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Досліджуючи надані докази, суд дійшов висновку про те, що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 21 лютого 2007 року між транспортними засобами під керуванням водіїв ОСОБА_1.. та ОСОБА_2., послужило невиконання водієм ОСОБА_2. п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Суд вважає, що вина водія ОСОБА_2. у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, цілком доведена, а його дії знаходяться в прямому причинному зв'язку зі шкідливими наслідками, що наступили для позивача.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2. користується власним автомобілем „ВА32105" державний номер НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію технічного засобу має право керувати ним, і під час споєння особисто керував даним автомобілем, суд знаходить необхідним покласти саме на нього відповідальність по відшкодуванню шкоди, тобто особою керуючою транспортним засобом відповідно до вимог п.2.1 Правил дорожнього руху України який і є належним відповідачем у справі.
Відповідно до ст. 1192 ГК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.
Визначаючи розмір відшкодування шкоди, суд із наступного.
Згідно висновку фахівця №4870 від 5 березня 2007 року автотоварознавчої експертизи з визначення вартості матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля „ВА321051" державний номер НОМЕР_2, кошторису (розрахунку) вартості ремонту зазначеного транспортного засобу складає - 1559грв.86коп.
Саме на цю суму претендує позивач, як реальну суму витрат для відновлювання автомашини, які він витратив.
Оскільки відповідач не заперечує проти вказаної суми збитків, суд приймає її, як таку, що відповідає дійсній вартості проведення відновлюємого ремонту пошкодженого автомобіля.
Розглядаючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд знаходить, що вимоги в цій частині є обґрунтованими, та підлягаючими задоволенню.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вважає, що діями відповідача позивачу заподіяні моральні і психічні страждання, заподіяні власником джерела підвищеної небезпеки, винного в пошкодженні приналежного йому транспортного засобу, переживань за своє здоров'я під час і після ДТП, позбавлення можливості користування транспортним засобом, що значною мірою змінило та вплинуло на його спосіб життя. Тому ці життєві обмеження повинні бути відповідним чином компенсовані.
Позивач висуває вимоги про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грв., посилаючись на те що він тривалий час не міг користуватися пошкодженим автомобілем. Суд приймає таке обґрунтування моральної шкоди. Крім того, суд враховує і ті обставини, що позивач повинен був за захистом своїх прав звертатися до різних інстанцій, в тому числі і до суду.
З урахуванням суті позовних вимог, обставин справи, характерові діяння відповідача, що заподіяв шкоду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1. 1000грв.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати судовий збір у сумі 51 грв., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи 30 грв.(тридцять гривень) понесені витрати на оплату автотоварознавчої експертизи 240грв.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 224-227 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1192 ГК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Добропілля Донецької області, адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної з пошкодженням автомобіля 1559грв.86коп.(одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 86 копійок), в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000грв.(одна тисяча гривень), понесені витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи 240грв.(триста двадцять гривень), судові витрати у розмірі 51грв.(п'ятдесят одна гривня) та 30грв.(тридцять одна гривня), а всього 2880грв.86коп.(дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень 86 копійок).
Копію рішення направити рекомендованим листом із повідомленням відповідачу ОСОБА_2.
Рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Складено власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.