Справа №2-а-134 2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 p. Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області В складі: головуючого, судді - Хільчука І.І.
секретаря - Ніколайчук О.В. з участюжредставника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Сербенюка Р.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А-0742 про стягнення заборгованості по виплаті грошової надбавки за безперервну військову службу та судових витрат,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача, підтримуючи його вимоги пояснив, що в період з 15.08.1984 року по 31.10.2004 р.перебував на військовій службі у військових частинах А-1501, А-1858, оскільки після розформування вказаних частин правонаступником стала в/ч А-0742 і під час проходження якої, Президентом України був виданий Указ за №389 від 05.05.2003 р, відповідно до якого Міністру Оборони України надавалось право встановлювати з 01.05.2003р. військовослужбовцям щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу службової діяльності у таких розмірах: при безперервному стажі понад 5 років - до 10 %, понад 10років- до ЗО %; понад 15 років - до 50 %; понад 20 років -- до 70 %; понад 25 років -до 90 %. На день введення надбавки стаж безперервної військової служби позивача складав понад 18 років і розмір надбавки, право на отримання якої він мав, складав відповідно 50% -70% грошового забезпечення щомісячно. В таких розмірах і виплачувалась надбавка військовослужбовцям Центрального апарату Міністерства Оборони України Генерального штабу Збройних Сил України та їх структурним підрозділам, що дислоковані в місті Києві, згідно наказу Міністра Оборони України від 30.07.2004р. №308.
У військових частинах, які дислокувались в місті Коломиї військовослужбовцям і позивачу за період з 01.05. 2003р. по 31.10.2004 р. /за винятком листопада і грудня2003 p./надбавка виплачувалась в заниженому розмірі, а саме : в період з 01.05. по 31.10.2003 р. , з 01.01. по 31.08.2004 р. -10%, а з 01.09.2004р. - 15 % , згідно з телеграфним розпорядженням Міністра Оборони України від 26.05 2003р. №1038. Це та інші розпорядження Міністра Оборони України вважає незаконними з причини відсутності їх реєстрації Міністерством юстиції України та зрівняння його прав як військовослужбовця зі стажем у 18 років з правами військовослужбовця зі стажем до 10 років. Вважає не нарахування йому та невиплату надбавки відповідачем порушенням рівності його прав, гарантованої ст.,ст. 22, 24 Конституції України, що призвело до їх обмеження за ознаками місця служби, підрозділу та належністю до складу військовослужбовців, у зв'язку з чим просить поновити їх шляхом стягнення з відповідача недоплату розміру надбавки в сумі 7512.39 грн., а також судові витрати по справі.
Представник відповідача позов визнав і пояснив, що не виплачувалась надбавка за безперервну службу військовослужбовцям через нефінансування Міністерством Оборони
України їх військових частин, а оскільки з 2006 р. вже пішло фінансування таких надбавок, то просить суд задоволити позовні вимоги позивача.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підставний і підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що в період з 15.08.1984 року по 31.10.2004 р. позивач перебував на військовій службі у військових частина А-1501 , А-1858 і тому знаходився на фінансовому забезпеченні у вище вказаних військових частинах. Військові частини А-1501 та А-1858 були розформовані.
Правонаступником в/ч А-1501 згідно Директиви Міністра Оборони України від 18.11.2003р. №І15/1/013 було визначено військову частину А-1858, а її правонаступником згідно наказу командира Повітряного командування "Захід" від 14.06.2005 року №258/ДСК призначено військову частину А-1267. Наказом командира Повітряного командування «Захід» від 24. 03. 2006 року № 258/ДСК остаточно призначено правонаступником в/ч А-1858, військову частину А-0742. /а.с.6/
Відповідно до ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-ХІІ під час проходження військової служби держава гарантує військовослужбовцям матеріальне забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Під час проходження військової служби Президент України 05.05.2003 р. видав Указ за №389, яким надав право Міністру оборони України встановлювати з 01.05.2003р. військовослужбовцям щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних силах України (далі - надбавка) у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу службової діяльності у таких розмірах при безперервному стажі: понад 5 років - до 10 %; понад 10 років -до ЗО %; понад 15 років - до 50 %; понад 20 років-до 70%; понад 25 років-до 90%/а.с.9/.
Міністр оборони України наказом від 26.05.2003 р. №149 затвердив Інструкцію про порядок і умови виплати надбавки, якою встановив, що надбавка встановлюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2003 рік та виплачується військовою частиною в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в її кошторисі.
Станом на 01.05.2003 р. стаж безперервної військової служби ОСОБА_2 складав 18 років і відповідно до зазначеного Указу Президента України, розмір надбавки, право на отримання якої він мав складає відповідно 50-70% грошового забезпечення щомісячно/а.с. 8/.
Разом з тим, за період з 01.05. 2003р. по 31.10.2004 р. /за винятком листопада і грудня 2003 p./надбавка виплачувалась в заниженому розмірі, а саме : в період з 01.05. по 31.10.2003 р. , з 01.01. по 31.08.2004 р. -10%, а з 01.09.2004р. - 15 % /а.с.5/. Указом Президента України в пункті 1 розподілено військовослужбовців на 5 категорій, в основу якого, покладено стаж безперервної військової служби.
Так, при наявності стажу не менше 5 років, але не більше ніж 10 років, розмір надбавки становить - до 10%; при наявності стажу не менше 10 років, але не більше ніж 15 років, розмір надбавки становить - до 30%; при наявності стажу не менше 15 років, але не більше ніж 20 років, розмір надбавки становить - до 50%; при наявності стажу не менше 20 років, але не більше ніж 25 років, розмір надбавки становить - до 70%; при наявності стажу не менше 25 років, розмір надбавки становить - до 90%.
Отже, від того, до якої категорії належить військовослужбовець, залежить розмір надбавки, гарантованої Указом Президента України. При цьому, для кожної наступної категорії військовослужбовців в порядку зростання стажу служби, розмір надбавки збільшується від однієї до іншої категорії і не може збігатись з розміром, що визначений для попередньої категорії.
А фактично розмір надбавки, що виплачувався позивачу відповідає розміру, який передбачений п.1 Указу Президента України лише для 1 категорії військовослужбовців із стажем служби від 5 до 10 років.
Таким чином, нарахування і виплата надбавки відповідачем в заниженому розмірі створило нерівність прав позивача як військовослужбовця зі стажем у 18 років з правами військовослужбовця зі стажем до 10 років за ознакою стажу безперервної військової служби.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та ч.1енів їх сімей" від 20.12.1991р, №2011-ХП ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Отже, виплата надбавки ОСОБА_2 в розмірах, нижчих, ніж встановлено законодавством, свідчить про пряме обмеження його майнових прав за ознакою належності до складу військовослужбовців.
Крім того, відповідно до зазначеного Указу Президента України, ця надбавка повинна виплачуватись з 01.05.2003 р. за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання особового складу Збройних сил України.
Враховуючи, що у 2003-2005 роках фінансування заходів пов'язаних з реформуванням Збройних Сил України здійснювалось за окремою статтею Державного бюджету, а розмір окладів грошового утримання та заробітної плати - не збільшувались, є всі підстави вважати факт збільшення видатків свідченням того, що на виконання Указу Президента України Кабінет Міністрів України, у відповідному Законі про Державний бюджет України, передбачив кошти на виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавки у розмірі 70% і 90% всім військовослужбовцям Збройним Сил України, а не окремим з них/а.с.14-16/
За цих обставин нарахування і виплата надбавки відповідачем в заниженому розмірі є безпідставним.
Це, в свою чергу, привело до зменшення грошового забезпечення позивача і як наслідок, виникнення недоплати.
Таким чином, нарахувавши і виплативши надбавку у заниженому розмірі, відповідачем порушено рівність конституційних прав позивача,яке гарантовано ст.24 Конституції України, що привело до їх обмеження за ознаками місця служби, підрозділу та належністю до складу військовослужбовців.
На підставі наведеного, керуючись cm. 7 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року., ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 24, 55,124 Конституції України, ст.,ст. 2,9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", п.,п. 1, 2 Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389/2003 та керуючись ст., ст. 158-163,167,170 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю. Стягнути з військової частини А-0742 в М.Коломиї на користь :- ОСОБА_2 недоплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України в сумі 7512/сім тисяч п"ятсот дванадцять/ грн.39 коп., як різницю між сумою надбавки, в розмірі встановленого Указом Президента та 370/триста сімдесят/ гри. за надання правової допомоги; - в дохід держави - 75/сімдесят п"яти /грн.12 коп.судового збору і 30/тридцять/ грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів після її проголошення та апеляційна скарга протягом 20 днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд після подачі заяви про апеляційне оскарження.