Справа №   2-а-535/11  

  П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року                                                           м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Головенко О.С. ,

секретаря судового засідання Латик В.Є.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ м.Стрий ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ м.Стрий про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адіністративне правопорушення серії ВС №356821 від 01.05.2011 року. Свої вимоги обгрунтовує тим, що по вул.Б.Хмельницького знаходиться магазин, який він забезпечує товаром, а тому дія знаку «В`їзд заборонено»не поширюється на його автомобіль. Відповідач на надав йому копії протоколу для внесення пояснень та підпису, не вручив його копії, а постанову по справі виніс у його відсутності. Просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов з підстав викладених в позовній заяві, додатково пояснив, що в той день керував автомобілем в м.Стрий та для вигрузки товари в`їхав на вул.Б.Хмельницького, де розташований магазин. Відповідач зупинив його автомобіль, не побажав вислухати його пояснень та оглянути накладну на товар, а склав протокол про адміністративне правопорушення, надати його для підпису відмовився та не вручив його копії, а постанову по справі виніс одноособово у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився про час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про одержання судової повістки (а.с.9).

У відповідності до положення ч. 4 ст. 128 КАС України  у разі неприбуття відповідача –суб`єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, розгляд справи не відкладається і справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи у сукупності, давши їм правову оцінку, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами  України.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 1 травня 2011 року інспектор ДПС ВДАІ м.Стрий ОСОБА_3 виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КупАП та наклав штраф у розмірі 255 грн.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що він, 1 травня 2011 року, о 13.40 год., в м. Стрий по вул.Б.Хмельницького, керуючи автомобілем НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку «Рух заборонено»з табл. 7.4.1 і рухався в зоні дії знаку.

В судовому засіданні встановлено, що незважаючи на заперечення позивача про невчинення ним правопорушення інспектором було складено протокол та винесено постанову.

Згідно положення ст. 251 КУпАп доказами  в  справі  про  адміністративне правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються при нагляді за виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху, протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Нормою частини 2 ст.71 КАС України  встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на це положення закону на пропозицію суду від 19.05.2011 р. від суб`єкта оскарження не надійшло будь-яких заперечень проти позову та не отримано від нього жодних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку інспектором ДПС ВДАІ м. Стрий ОСОБА_3 встановлено наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

          Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працює на посаді менеджера ТзОВ «Фаворит інвест». Між даним підприємством та ТзОВ «Кінолюб»укладено договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м.Стрий, вул.Б.Хмельницького,4, Львівської області.  1 травня 2011 року на підставі розпорядження директора ТзОВ «Фаворит Інвест»ОСОБА_1 здійснював доставку товарів в магазин по вул.Б.Хмельницького, що підтверджується накладною №128 від 01.05.2011 року.

          Відповідно до п. 8.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальника.   

Згідно п.8.4 "в" ПДР України –заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Дорожній знак "Рух заборонено" (п. 3.1 додатку 1 ПДР України) забороняє рух усіх транспортних засобів.   

Згідно підрозділу 3 Додатку 1 ПДР України не поширюється дія знаку "Рух заборонено" на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в’їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.   

          Таким чином, наявні у справі докази, а саме пояснення позивача, матеріали справи свідчать про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП  і вони не спростовані відповідачем.

Відповідно ст.62 Конституції України  обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем не надано суду обгрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена державтоінспектором ВДАІ м.Стрий ОСОБА_3 не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а справа закриттю.

          На підставі викладеного ст.19 Конституції України, ст.ст. 283, 288, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2,6,158,159-163 КАС  України суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити .

Скасувати постанову старшого інспектора ДПС ВДАІ м.Стрий ОСОБА_2 від 1 травня 2011 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122  Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження  в справі закрити.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

Постанова суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                      Головенко О.С.

Постанова в повному обсязі виготовлена 20 червня 2011 року.