справа №176/706/24

провадження №1-в/176/97/24

у х в а л а

12 листопада 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді  ОСОБА_1 ,

з участі секретаря  ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Жовті Води подання провідного інспектора Кам`янського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області щодо приведення у відповідність із законом вироку Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2024 року відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Провідний інспектор Кам`янського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із поданням, в якому вказує, що на обліку в даному органі пробації перебуває засуджений ОСОБА_4 , звільнений від відбування покарання з випробуванням. При цьому 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон), яким змінено поняття «вартості викраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати чужого майна, як ознаки складів злочинів, передбачених ст. 185, 190, 491 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна, шахрайстві чи розтраті чужого майна, та який має зворотну дію у часі. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, тому просив суд вирішити питання про приведення вироку суду у відповідність до вимог закону.

Представник Кам`янського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області подав заяву, в якій просить розглядати подання у його відсутність, яке підтримує повністю.

У суді прокурор не заперечував проти задоволення подання органу пробації.

Засуджений до судового засідання не з`явився, надавши заяву з проханням вирішити справу за його відсутності та задовольнити подання органу пробації.

Згідно із ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Таким чином, дослідивши матеріали подання, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2024 року ОСОБА_4 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, до покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі із іспитовим строком за ст. 75 КК України на 2 роки, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, відповідно до якого вартість викраденого майна засудженим становила 683,33 грн.

Суд зазначає, що 09.08.2024 року набув чинності  Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі за текстом-Закон 3886-IX), відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна» викладена в новій редакції, та передбачає, що дрібним є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв`язку із прийняттям даного закону з 09.08.2024 року втратив чинність Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна», відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна» була викладена в новій редакції, та передбачала, що дрібним є викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169  розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Так пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3028  грн.

Отже, для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2024 році складає 1514 грн. (3028 / 2 = 1514).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

На підставі ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Таким чином Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» належить до закону, яким можуть вноситися зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Оскільки, з набранням чинності Законом 3886-IX втратив чинність Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна», який встановлював, що кримінальним правопорушенням визнавалась крадіжка майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (в 2024 році становить – 302,8 грн.), то саме Закон 3886-IX скасовує кримінальну протиправність діяння - крадіжки, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в 2024 році становить - 3028 грн.), тому відповідно до вимог ст. 5 КК України має зворотну дію в часі.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2, 3 ст. 74 КК України.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК.

Враховуючи викладене обґрунтування, а також те, що у вчиненому засудженим діянні вартість викраденого майна шляхом крадіжки становила 683,33 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищувало 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то ОСОБА_4 є засудженим за діяння, караність якого законом на теперішній час усунена, внаслідок чого вона підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України.

Таким чином ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного судом покарання за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2024 року у вигляді 5-ти років позбавлення волі із іспитовим строком на 2 роки.

Керуючись ст. 537, 539 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Засудженого ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  на підставі ч. 2 ст. 74 КК України від призначеного вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2024 року покарання за ч. 4 ст. 185, 75, 76 КК України у вигляді 5-ти років позбавлення волі із іспитовим строком на 2 рики - звільнити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя  ОСОБА_1