Справа № 298/1647/24

Номер провадження 2/298/271/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року                                                 с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в особі: головуючої судді Зизич В.В., з участю секретаря судових засідань Коваль А.Ю., розглянувши питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник – адвокат Петрик В.В., звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 2 вересня 2024 року у справі було відкрито провадження та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідачки ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява про стягнення аліментів.

Суд вивчивши матеріали цивільної справи, первісний та зустрічний позови, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені у статті 16 Цивільного кодексу України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України).

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 св 22) вказано, що: «відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).

Ураховуючи викладене, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 пред`явив позов до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, остання, скориставшись правом, визначеним ст. 193 ЦПК України, подала зустрічний позов про стягнення аліментів.

Беручи до уваги зміст заявлених вимог за первісним та зустрічним позовами, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для прийняття зустрічного позову і його об`єднання в одне провадження з первісним позовом, оскільки розгляд первісного позову не є взаємопов`язаним з розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення спору про розірвання шлюбу, оскільки відсутня однорідність цих позовних вимог та позовних вимог про стягнення аліментів, вимоги не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог зустрічного позову, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, з`ясування відмінних обставин.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи, що судом не встановлено взаємопов`язаності позовів та доцільності їх спільного розгляду, а також не встановлено можливості виключення задоволення повністю чи частково первісного позову у разі задоволення зустрічного (ч.2 ст.193 ЦПК України), зустрічний позов підлягає поверненню позивачеві.

У свою чергу повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє позивача за зустрічним позовом подати позов на загальних підставах.

На підставі викладеного та керуючись ст ст. 193, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів повернути заявнику із доданими матеріалами. Копію зустрічного позову долучити до матеріалів справи.

Роз`яснити відповідачу право на подання позову в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                         Зизич В.В.