Постанова

Іменем України

4 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 761/319/22

Провадження № 61-17707св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є

позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Ляшенко Ігор Ігорович (далі - адвокат),

відповідачі - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Шевченківського районного управління Головного управління Національної поліції України в місті Києві,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві (далі - ДБР), і ОСОБА_2 ,

про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури

за касаційною скаргою позивача на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року, постановлену суддею Романишеною І. П., та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Позивач звернувся з позовом до Держави України в особі низки її органів про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури. Суд першої інстанції виснував, що позов слід залишити без розгляду через повторну неявку без поважних причин на судові засідання позивача, якого суд належно повідомив про розгляд справи, а той про причини неявки не повідомив. Зазначив, що внаслідок повторної неявки позивача на судове засідання, не має значення поважність причин його неприбуття; позивач не надав докази неможливості особистої явки. Апеляційний суд із цим судовим рішенням погодився.

2. З таким висновком судів попередніх інстанцій не погодився позивач. У касаційній скарзі стверджував, зокрема, про те, що у матеріалах справи немає доказу належного повідомлення позивача про дату розгляду справи.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи слід вважати належним інформування учасника справи, його представника про дату, час і місце її розгляду в SMS за відсутності заяви цього учасника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі. Відповідь на питання негативна. За відсутності відповідної заяви надсилання текстового SMSне є належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи. Тому оскаржені судові рішення слід скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

(2) Зміст позовної заяви

4. 10 січня 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державної казначейської служби Україниза рахунок Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку 98 592,00 грн відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури. Мотивував тим, що працівники поліції під час обшуку вилучили у нього автомобіль «Opel Vectra» з номерним знаком НОМЕР_1 . На підставі ухвали апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року вказаний автомобіль мали повернути позивачеві, однак правоохоронці повідомили про його втрату. Працівники поліції та прокуратури не забезпечили збереження та повернення автомобіля, тому мають відшкодувати завдану під час досудового розслідування майнову шкоду.

(3) Зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

5. 10 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва постановив ухвалу, згідно з якою позов залишив без розгляду. Мотивував так: 5 липня 2023 року судове засідання було відкладене за клопотанням представника позивача; 10 серпня 2023 року позивач і його адвокат повторно не з`явилися на судове засідання, не подали заяву про розгляд справи за їхньої відсутності. Вказане є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Це узгоджується із висновком, сформульованим Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц.

6. 15 листопада 2023 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції. Мотивував так:

6.1. Суд першої інстанції на виконання передбаченого цивільним процесуальним законом обов`язку щодо повідомлення учасника справи належним чином згідно з частиною третьою статті 240 ЦПК України повідомив адвоката позивача про дату та час наступного судового засідання - о 09:30 год 5 липня 2023 року. Однак на це засідання адвокат не з`явився, надіслав до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи через участь у розгляді кримінальної справи в Львівському апеляційному суді.

6.2. Суд першої інстанції через неявку позивача й інших учасників справи відклав розгляд на 10 серпня 2023 року. Позивача повідомив про це належним чином і завчасно - 6 липня 2023 року, відправивши йому відповідну повістку у додатку «Viber» на телефонний номер, зазначений у позовній заяві. Обізнаність позивача та його представника про дату того судового засідання підтверджує заява адвоката від 9 серпня 2023 року про відкладення розгляду призначеної справи на 10:00 год 10 серпня 2023 року через зайнятість його в іншому судовому процесі, а саме участь у розгляді Київським апеляційним судом об 11:00 10 серпня 2023 року кримінальної справи № 11-сс/824/4697/2023.

6.3. Немає доказів неможливості явки на судове засідання особисто позивача до суду першої інстанції. Позивач і його представник не подали заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

(4) Провадження у суді касаційної інстанції

7. 11 грудня 2023 року позивач через адвоката подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 37617/0/220-23 від 13 грудня 2023 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення, а справу скерувати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

8. 5 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Позивач (особисто або через адвоката) мав: зазначити відомості про наявність або відсутність у нього та в адвоката електронних кабінетів; додати до копій касаційної скарги визначені ним у переліку додатки, крім того, який він надав раніше; надати підтверджену інформацію про вчинене щодо позивача кримінальне правопорушення; сплатити 536,80 грн судового збору; вказати дату отримання позивачем або його адвокатом копії оскарженої постанови суду апеляційної інстанції та надати докази (за наявності), які підтверджують таку дату.

9. 15 березня 2024 року адвокат в інтересах позивача сформував у системі «Електронний суд» клопотання (вх. № 9074/0/220-24 від 15 березня 2024 року), до якого додав: відповідь від 15 березня 2024 року № 611691 про наявність в адвоката електронного кабінету, копії візитівки адвоката, для підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору - витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копію пам`ятки про визнання потерпілим та інформацію про оголошення у розшук вилученого у позивача автомобіля; повідомив про отримання копії оскарженої постанови апеляційного суду 25 листопада 2023 року.

10. 15 березня 2024 року адвокат в інтересах позивача сформував у системі «Електронний суд» клопотання (вх. № 9100/0/220-24 від 18 березня 2024 року), згідно з яким додатково на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надав «ордер та свідоцтво для інших учасників».

11. 15 березня 2024 року весь перелік вказаних документів адвокат надіслав до Верховного Суду також поштою (вх. № 9180/0/220-24 від 18 березня 2024 року) відповідно до кількості учасників справи.

12. 27 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на підставі останнього абзацу частини другої статті 389 ЦПК України.

13. 12 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Позивач мотивував касаційну скаргу так:

14.1. 13 січня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання, однак лише 10 квітня 2023 року призначив справу до судового розгляду. Протягом цього періоду (понад рік) адвокат не допускав жодної неявки на судові засідання, хоча суд неодноразово знімав справу з розгляду з незалежних від позивача причин або відкладав її розгляд для витребування доказів.

14.2. Про неможливість явки на судове засідання 5 липня 2023 року через участь у розгляді Львівським апеляційним судом кримінального провадження (особа перебуває під вартою) адвокат завчасно повідомив суд першої інстанції шляхом подання до канцелярії суду відповідного клопотання.

14.3. Стосовно судового засідання, призначеного на 10 серпня 2023 року, адвокат ініціював відкладення розгляду справи через участь у судовому засіданні в Київському апеляційному суді для розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою клієнта у кримінальному провадженні № 11-сс/824/4697/2023.

14.4. Захист осіб у кримінальному провадженні в апеляційних інстанціях є поважною причиною, яка має як юридичну, так і моральну перевагу над участю у розгляді цивільної справи.

14.5. Суди повинні сприяти якнайшвидшому розгляду справи, встановленню обставин та за наявності підстав - відновленню порушених прав позивача, а не сприяти судовій тяганині шляхом знаходження формальних підстав для залишення позову без розгляду.

14.6. Посилання суду апеляційної інстанції на належне повідомлення позивача про дату та час судового засідання за номером телефону НОМЕР_3 спростовується, бо це контактний номер телефону адвоката, а не позивача. Тобто у матеріалах справи немає доказу належного повідомлення позивача, що позбавило його можливості бути обізнаним про дату та час судового засідання.

(2) Позиції інших учасників справи

15. 9 травня 2024 року ДБР через систему «Електронний суд» подало відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просило залишити оскаржені судові рішення без змін. Мотивувало так:

15.1. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, згідно з яким учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому процесуальними правами. Юридичне значення мають належне повідомлення позивача про день і час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 201 року у справі № 450/1805/18).

15.2. Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права. Реалізація процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин справи з метою отримання правосудного судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21).

15.3. Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції

16. 27 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на підставі, визначеній в останньому абзаці частини другої статті 389 ЦПК України.

17. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

18. З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.

(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(2.1) Чи слід вважати належним інформування учасника справи, його представника про дату, час і місце її розгляду в SMS за відсутності заяви цього учасника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі?

19. Суд першої інстанції, якого підтримав апеляційний суд, залишив без розгляду позов про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури. Мотивував тим, що належно повідомлений представник позивача повторно не з`явився на судові засідання, повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи через його участь в іншому судовому засіданні; після повторної неявки позивача не має значення поважність причин його неприбуття в судове засідання. Позивач у касаційній скарзі стверджував, що у матеріалах справи відсутні докази його належного повідомлення про дату розгляду справи. Вважав, що захист адвокатом осіб у кримінальному провадженні в апеляційній інстанції є поважною причиною неявки на судове засідання у цивільній справі.

20. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає касаційну скаргу достатньо обґрунтованою. Звертає увагу на те, що за відсутності заяви учасника справа, його представника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі такі документи суд не може надсилати у додатку «VIBER» на телефонний номер, який вказав позивач у позовній заяві чи інших процесуальних документах (див. близький за змістом висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 листопада 2023 року у справі № 761/20381/21).

21. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

22. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

23. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

24. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п`ята статті 223 ЦПК України).

25. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

26. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

27. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина тринадцята статті 128 ЦПК України).

28. Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси (пункти 2, 5 і 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28).

29. Суд першої інстанції згідно з частиною третьою статті 240 ЦПК України належним чином повідомив адвоката позивача про дату та час судового засідання, призначеного на 5 липня 2023 року (т. 5, а. с. 19). На це засідання позивач і його адвокат не з`явилися. Адвокат подав до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи через участь у розгляді кримінальної справи у Львівському апеляційному суді (т. 5, а. с. 23-25). Тоді суд першої інстанції через неявку позивача й інших учасників справи відклав її розгляд з 5 липня на 10 серпня 2023 року. Про це повідомив 6 липня 2023 року у додатку «VIBER» на телефонний номер НОМЕР_2 (т. 5, а. с. 35), який позивач зазначив у позовній заяві.

30. Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку зумовлює порушення не лише права учасника справи на таке повідомлення, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 461/2716/20).

31. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду критично оцінює аргумент касаційної скарги про те, що зазначений у позовній заяві номер телефону, на який суд першої інстанції відправив виклик на судове засідання, належить не позивачеві, а його адвокату, з огляду на що позивач нібито не був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Така неналежність не є наслідком того, що вказаний у позовній заяві номер телефону належав адвокату, а не позивачеві. За достовірність наданої суду інформації про адреси, засоби комунікації тощо відповідає учасник справи, який цю інформацію надав. У разі належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи адвоката, вважається, що належно повідомленим є і той учасник справи, інтереси якого адвокат представляє.

32. Адвокат був належно повідомлений про розгляд справи лише 5 липня 2023 року (т. 5, а. с. 19). Однак у її матеріалах немає заяви на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі, яку б позивач або адвокат підписали власноруч або кваліфікованим електронним підписом. Тому надсилання позивачеві на телефонний номер у додатку «VIBER» виклику до суду на 10 серпня 2023 року (т. 5, а. с. 35) не є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання. Те, що адвокат позивача дізнався про це засідання й ініціював відкладення розгляду справи через участь у судовому засіданні в Київському апеляційному суді, не впливає на висновок щодо неналежності повідомлення учасника справи у додатку «VIBER» на телефонний номер без заяви цього учасника.

33. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що згідно з протоколом судового засідання від 17 лютого 2022 року (т. 1, а. с. 109-110) головуюча суддя Романишена І. П. обговорила зі сторонами проблеми з відправленням судом кореспонденції. Однак через відсутність у матеріалах справи диску зі звукозаписом вказаного судового засідання Верховний Суд не має можливості перевірити те, чи була предметом обговорення можливість надсилання судом судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі, зокрема у додатку «VIBER» на телефонний номер.

34. З огляду на вказане суди першої й апеляційної інстанцій помилково виснували про наявність підстав для залишення позову без розгляду через повторну неявку на судове засідання позивача, який не був належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, призначеного в суді першої інстанції на 10 серпня 2023 року (див. близький за змістом висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 2 серпня 2024 року у справі № 761/4187/23). Тому касаційну скаргу слід задовольнити.

(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(3.1) Щодо суті касаційної скарги

35. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

36. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

37. Оскільки касаційна скарга є обґрунтованою, слід скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко