Справа № 602/942/24

Провадження № 1-кп/602/111/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024211030000211 від 18.09.2024, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, одруженої, з середньою освітою, не працюючої, не депутата, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.09.2024 близько 09 год 35 хв, у ОСОБА_4 , яка перебувала поруч з банкоматом «ОЩАДБАНК», що в м. Ланівці, вул. Незалежності, 10, Кременецького району, Тернопільської області , виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим того ж дня Законом України № 2102-ІХ з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, продовжено Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 затвердженого Законом України № 3891-IX від 23 липня 2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, а саме мобільного телефону марки РОСО Х6, 12/256ГБ з чохлом та сім картою оператора мобільного зв`язку «КИЇВСТАР», який належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 15.09.2024 близько 09 год 35 хв, перебуваючи поруч з банкоматом «ОЩАДБАНК», що в м. Ланівці, вул. Незалежності, 10, Кременецького району Тернопільської області , переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає і її дії не будуть помічені, скориставшись тимчасовою відсутністю власника майна та інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою подальшого використання для власних потреб, таємно викрала мобільний телефон марки марки РОСО Х6, 12/256ГБ з чохлом та сім картою оператора мобільного зв`язку «КИЇВСТАР», який знаходився на стелажі поруч з банкоматом «ОЩАДБАНК», що в м. Ланівці, вул. Незалежності, 10 Кременецького району Тернопільської області та який належить ОСОБА_6 .. Після цього із викраденим ОСОБА_4 покинула місце вчинення злочину, маючи можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 8345,94 гривень.

Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Разом з обвинувальним актом до суду було подано угоду про визнання винуватості, укладену 30 вересня 2024 року між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024211030000211 від 18.09.2024, з однієї сторони, та підозрюваною ОСОБА_4 з участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 , з іншої сторони, на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що підозрювана ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість в таємному викрадені чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, згідно даної угоди прокурор та підозрювана дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України. Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та підозрювана узгодили міру покарання останній за вчинене нею кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. У відповідності до ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк визначений судом, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При цьому ОСОБА_4 погоджується з таким видом і мірою покарання. В даній угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, які роз`яснено обвинуваченій.

Під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та надала суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що вона повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, які їй роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачена зазначила, що вказана угода про визнання її винуватості укладена нею з прокурором добровільно тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом під час судового засідання з`ясовано, що права, які передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України роз`яснені обвинуваченій ОСОБА_4 та цілком їй зрозумілі.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила факт надання нею згоди на укладення угоди про визнання винуватості, укладену між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Пояснила, що претензій до обвинуваченої не має. Просила затвердити угоду.

Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступного.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, а тому укладення угоди між прокурором та підозрюваним, з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 469 КПК України і за своїм змістом відповідає вимогам ст.472 КПК України, в тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Зі змісту абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України вбачається, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, допускається у випадках надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Суд з`ясував, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

До угоди долучено письмову згоду, надану потерпілою ОСОБА_6 , на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, в судовому засіданні суд встановив, що угода про визнання винуватості, укладена 30 вересня 2024 року, відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, внаслідок кримінального правопорушення шкода завдана державним (суспільним) інтересам і правам та інтересам окремої особи, у кримінальному провадженні бере участь потерпіла, яка надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

При затвердженні угоди про визнання винуватості суд, відповідно до вимог ст. 65, 66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу винної.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення та суду у встановленні істини у справі.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та підозрюваною і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

При вирішенні питання про визначення тривалості іспитового строку при звільненні ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК України, суд враховує дані про особу обвинуваченої, встановлені стороною обвинувачення, а саме те, що остання характеризується позитивно, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей.

Відтак, суд вважає, що тривалість іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням слід визначити, виходячи з його найнижчої межі, передбаченої ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про процесуальні витрати необхідно вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів, необхідно вирішити в порядку визначеному ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 468, 469, 472 - 476 КПК України, ст. 12, 65-67, ч.4 ст.185 КК України суд,-

у х в а л и в:

Затвердити укладену 30 вересня 2024 року між прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Покласти на засуджену ОСОБА_4 обов`язки, передбачені статтею 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на засуджену на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженої.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на засуджену відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із засудженої ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/120-24/10869-ТВ від 26.09.2024 в сумі 1 989,75 гривень.

Речовий доказ, а саме: мобільний телефон білого кольору марки марки РОСО Х6 - повернути власнику, ОСОБА_6 .

Речовий доказ, а саме: диск, на якому збережено відео, що знаходиться при матеріалах даного кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цей вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1