Справа № 464/1740/24

пр.№ 1-кп/464/385/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2024 року                                                                        м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді                 ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання         ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024141410000214 від 09.03.2024 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого енергетиком у ТОВ «Сандора», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 , 09.03.2024, близько 11:00 год., перебуваючи у приміщенні готелю «Арт-Авеню», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою власного протиправного збагачення, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з кімнати №27 телевізор марки «LG» вартістю 1666,33 грн., що належить ФОП ОСОБА_6 , після чого вказаний телевізор заховав у свою сумку чорного кольору, вийшов з приміщення готелю та покинув місце події. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 , завдав матеріальну шкоду ФОП ОСОБА_6 , на загальну суму 1666,33 грн.

Такі умисні дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні захисник заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений подане клопотання підтримали.

Прокурор та потерпілий в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечили.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження слід закрити з наступних підстав.

Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року, ст.51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня встановлено 3028,00 грн.

Таким чином, з 09.08.2024 року дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національним законодавством встановлено, що злочини у формі крадіжки (ст. 185 КК України), шахрайства (ст. 190 цього Кодексу) та привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України) слід відрізняти від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати як адміністративних правопорушень, передбачених ст. 51 КУпАП, лише таким елементом об`єктивної сторони, як вартість викраденого майна, що встановлюється законом.

Беручи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачено у вчиненні діяння, де вартість викраденого майна складає 1666,33 грн., що на даний час не охоплюється складом кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що відповідно виключає кримінальну відповідальність, у зв`язку з чим є підстави вважати, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» скасовано положення ст. 51 КУпАП у попередньому викладі, зміст котрого до 09.08.2024 визначав диспозицію інкримінованої норми та визначав кримінальну протиправність діяння.

Згідно з ч.2, 3 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно з ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Частиною 2 ст.5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а тому положення Закону України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року є більш сприятливим для осіб, котрі притягуються до кримінальної відповідальності за діяння, які вони вчинили до набрання чинності цим Законом включно.

Згідно із п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною 4 ст.284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1цього Кодексу.

Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу, якою в ч.3 визначено таке: «3. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує».

Враховуючи наведене та те, що під час проведення судового розгляду щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 , втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ним діяння, обвинувачений та захисник не заперечили проти закриття кримінального провадження, з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Застосований обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не продовжувався.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, необхідно скасувати арешт майна.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

З врахуванням наведеного вище та керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.5 КК України, ст.58 Конституції України, п.4-1 ч.1, ч.2 ст.284, 372, 479-2 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141410000214 від 09.03.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України – закрити, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 1514,56 гривень.

Арешт монітора чорного кольору марки «LG», підставки (блок) від вказаного монітора, кабелю чорного кольору, сумки чорного кольору, які виявлені та вилучені в ході огляду місця події накладений ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 12.03.2024 скасувати.

Речові докази:

-DVD-R диск на якому знаходяться відеозаписи за 09.03.2024 з відеокамер з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: м.Львів, пр. Червоної Калини, 37; DVD-R диск на якому знаходяться відеозаписи за 09.03.2024 з відеокамер з будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 ; DVD-R диск на якому знаходяться відеозаписи за 09.03.2024 з нагрудних боді-камер екіпажу №453; DVD-R диск на якому знаходяться відеозаписи за 09.03.2024 з відеокамер з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 ; DVD-R диск на якому знаходяться відеозаписи за 09.03.2024 з камер інтегрованої загальнообласної системи відеоспостереження та відеоаналітики «Безпечна Львівщина», та камери під назвою П.О_Олександра_41_Р224-V233, які зберігається при матеріалах кримінального провадження у – залишити при матеріалах кримінального провадження;

-монітор чорного кольору марки «LG», підставку (блок) від вказаного монітора, кабель чорного кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області – повернути ФОП ОСОБА_6 ;

-сумку чорного кольору, яка зберігаються в камері зберігання речових доказів відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області – повернути ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий                                                                 ОСОБА_1