Справа № 639/7133/24

Провадження № 1-в/639/670/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року                                                                         м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироків суду стосовно нього у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з клопотанням про приведення вироків Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.07.2023, Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023, Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023, які винесені стосовно нього, у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом – Закон №3886-ІХ).

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав вимоги клопотання та просив вказане клопотання задовольнити.

Під час судового засідання прокурор не заперечував проти задоволення клопотання щодо звільнення засудженого від покарання за діяння, яке наразі не є кримінально караним.

Представник ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у судове засідання не з`явиився, на адресу суду надала клопотання про розгляд справи за відсутності представника, що відповідно до приписів абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Вислухавши думку засудженого та прокурора, перевіривши доводи клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.07.2023 ОСОБА_4 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років (за вчинення крадіжки майна: 10.01.2023 вартістю 5258,40 грн; 17.01.2023 вартістю 18160,00 грн, 24.01.2023 вартістю 4291,20 грн; 30.01.2023 вартістю 2127,20 грн; 04.02.2023 вартістю 2350,00 грн; 09.02.2023 вартістю 4951,20 грн; 12.02.2023 вартістю 4450,00 грн; 20.02.2023 вартістю 2870,00 грн; 25.02.2023 вартістю 4427,60 грн; 28.02.2023 вартістю 1684,00 грн).

Крім того, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки (23.03.2023заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство) вартістю 2685,20 грн).

Крім того, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 ОСОБА_4 засуджений:

- за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років (за вчинення 10.06.2023 крадіжки майна вартістю 1950 грн, а також вчинення 26.06.2023 крадіжки майна вартістю 2632 грн);

- за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки (заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство): 27.06.2023 вартістю 2282 грн; 30.06.2023 вартістю 990 грн; 02.07.2023 приблизно о 18:00 год вартістю 3279 грн; 02.07.2023 приблизно о 20:00 год вартістю 1848 грн).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироками Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.07.2023 та Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 у виді 2 місяців позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років 2 місяці позбавлення волі.

Крім того, вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 ОСОБА_4 засуджений:

- за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці (за вчинення крадіжки майна: 25.05.2023 вартістю 501,60 грн; 04.04.2023 вартістю 693,60 грн; 08.04.2023 вартістю 719,20 грн; 13.04.2023 вартістю 607,20 грн; 17.04.2023 вартістю 554,40 грн; 21.04.2023 вартістю 412,00 грн; 27.04.2023 вартістю 607,20 грн; 03.05.2023 вартістю 686,40 грн; 07.05.2023 вартістю 496,80 грн; 15.05.2023 вартістю 603,20 грн; 23.05.2023 вартістю 496,80 грн; 10.05.2023 вартістю 527,20 грн; 13.05.2023 вартістю 527,20 грн; 16.05.2023 вартістю 527,20 грн; 18.05.2023 вартістю 527,20 грн; 19.05.2023 вартістю 527,20 грн; 22.05.2023 вартістю 527,20 грн; 24.05.2023 вартістю 639,20 грн; 27.05.2023 вартістю 639,20 грн; 29.05.2023, вартістю 639,20 грн; 31.05.2023 вартістю 639,20 грн; 01.06.2023, близько 12:57 год, вартістю 399,00 грн; 01.06.2023, близько 13:35 год, вартістю 748,00 грн; 19.06.2023, близько 20:35 годин, вартістю 3023,48 грн.

- за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки (22.05.2023 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство) вартістю 2343 грн;).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді 5 років 3 місяці позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням того, що ОСОБА_4 засуджується за вчинення кримінальних правопорушень, вчинених ним до винесення вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Оскільки вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.07.2023 ОСОБА_4 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення 10 епізодів крадіжки (10.01.2023, 17.01.2023, 24.01.2023, 30.01.2023, 04.02.2023, 09.02.2023, 12.02.2023, 20.02.2023, 25.02.2023, 28.02.2023), при цьому вартість викраденого 10.01.2023 майна складає 5258,40 грн, 17.01.2023 - 18160,00 грн, 24.01.2023 - 4291,20 грн, 09.02.2023 - 4951,20 грн, 12.02.2023 - 4450,00 грн, 20.02.2023 - 2870,00 грн, 25.02.2023 - 4427,60 грн, що перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2023 рік –2684 грн, тому вказані діяння не можуть бути визнані дрібною крадіжкою, а є кримінальними правопорушеннями. Оскільки за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 було призначено одне покарання за 10 епізодами крадіжок, а не за кожним окремо, суд вважає неможливим застосування положень Закону № 3886-IX від 18.07.2024 до покарання в цій частині вироку.

Крім цього, оскільки вартість майна, за заволодіння 23.03.2023 шляхом обману (шахрайство) ОСОБА_4 засуджений вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України, становить 2685,20 грн, що перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2023 рік – 2684 грн., вказане діяння не може бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінальним правопорушенням – злочином і не може бути декриміналізовано відповідно до Закону №3886-ІХ.

Разом із цим, крадіжка майна 10.06.2023 вартістю 1950 грн та 26.06.2023 вартістю 2632 грн, за вчинення яких ОСОБА_4 було засуджено вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість цього майна не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння яким наразі передбачено саме кримінальну відповідальність – 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

У зв`язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 , усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_4 необхідно звільнити від призначеного покарання вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Однак, оскільки вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України за вчинення 4 епізодів заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме 27.06.2023, 30.06.2023, 02.07.2023 приблизно о 18:00 год та 02.07.2023 приблизно о 20:00 год, при цьому вартість майна, яким ОСОБА_4 заволодів шляхом обману (шахрайство) 02.07.2023 приблизно о 18:00 год складає 3279 грн, що перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2023 рік –2684 грн, тому вказане діяння не може бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінальними правопорушенням. Оскільки за ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_4 було призначено одне покарання за 4 епізодами шахрайства, а не за кожним окремо, суд вважає неможливим застосування положень Закону № 3886-IX від 18.07.2024 до покарання в цій частині вироку.

Оскільки остаточне покарання ОСОБА_4 за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 було призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, то його слід вважати таким, що засуджений вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироками Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.07.2023 та Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 у виді 2 місяців позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 3 років 2 місяці позбавлення волі.

Крім цього, заволодіння 22.05.2023 чужим майном шляхом обману (шахрайство) вартістю 2343 грн, за вчинення якого ОСОБА_4 було засуджено вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість цього майна не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння яким наразі передбачено саме кримінальну відповідальність – 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

У зв`язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 , усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_4 необхідно звільнити від призначеного покарання вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Однак, оскільки вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 ОСОБА_4 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення 24 епізодів крадіжки, при цьому вартість майна, яке ОСОБА_4 викрав 19.06.2023, близько 20:35 годин, складає 3023,48 грн, що перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2023 рік –2684 грн, тому вказане діяння не може бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінальними правопорушенням. Оскільки за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 було призначено одне покарання за 24 епізодами крадіжки, а не за кожним окремо, суд вважає неможливим застосування положень Закону № 3886-IX від 18.07.2024 до покарання в цій частині вироку.

Оскільки остаточне покарання ОСОБА_4 за вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 було призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, то його слід вважати таким, що засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням того, що ОСОБА_4 засуджується за вчинення кримінальних правопорушень, вчинених ним до винесення вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Таким чином, клопотання засудженого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_4 – задовольнити частково.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що засуджений вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироками Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.07.2023 та Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 у виді 2 місяців позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 3 років 2 місяці позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.12.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням того, що ОСОБА_4 засуджується за вчинення кримінальних правопорушень, вчинених ним до винесення вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2023, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою - з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 11.11.2024.

Суддя                                                                         ОСОБА_1