Справа № 345/3813/24

Провадження № 22-ц/4808/1413/24

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої (судді-доповідача)        Пнівчук О.В.,

суддів:                                Баркова В.М., Бойчука І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скарг у представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» адвоката Бачинського Остапа Михайловича на рішення Калуського міськрайонного суду від 12 вересня 2024 року, у складі судді Кардаш О.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ТОВ «фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

В обґрунтування позову зазначено, що 13.03.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №642008. Даний Договір укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті www.credit7.ua, підписана електронним цифровим підписом та акцептована ОСОБА_1 .

На умовах Договору позики (п.2, основні параметри) позикодавець надав відповідачу грошові кошти (позику) у гривні на умовах передбачених Договором позики № 642008 у розмірі 6800 грн, а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, строком на 30 днів, розмір процентів у день становить 1,33% (п.2, розмір процентів акційних у день), розмір процентів на прострочену позику у день, становить 1.900% (п.2, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день). Позикодавець свої зобов`язання за Договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору позики.

22.02.2021 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сікоро фінанси» уклали договір факторингу №015-220221, яке в свою чергу відступило право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія» «Артеміда-Ф» на підставі договору факторингу №20240205/1 від 05.02.2024.

Згідно Договору факторингу №20240205/1 від 05.02.2024, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 (порядковий номер 4206, та відповідно за номером 120 згідно реєстру прав вимоги ).

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, станом на 25.06.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 704,56 грн, а саме: 6800 грн - залишок заборгованості за тілом, 3876,00 грн - залишок заборгованості по процентам за користування коштами, 2028,56 грн - інфляційне збільшення (період нарахування 13.03.2020- 23.02.2022).

Всупереч умовам договору та незважаючи на повідомлення про погашення заборгованості, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив жодного платежу для погашення наявної заборгованості.

ТОВ «Фінансова компанія» «Артеміда-Ф» просило стягнути з ОСОБА_1 , на його користь суму заборгованості за договором позики №642008 від 13 березня 2020 року в сумі 12 704,56 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 7 000 грн.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 12 вересня 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» «Артеміда-Ф» суму заборгованості за договором №642008 від 13.03.2020 в розмірі 12 704 грн 56 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» «Артеміда-Ф» 2 422,40 грн судового збору та правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 грн.

Представник ТОВ «Фінансова компанія» «Артеміда-Ф» адвокат Бачинський О.М. подав апеляційну скаргу на вказане рішення у частині розміру судових витрат.

Зазначає, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.        Вказані висновки узгоджуються з позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Об`єднаною Палатою Верховного Суду у справі № 922/445/19, у постанова Верховного Суду у справах № 922/3436/20, №910/7586/19 та № 910/16803/19.

Вважає, що у випадку фіксованого розміру гонорару саме сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу — конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом, із тим, суддею взагалі не дано оцінку фіксованому розміру адвокатського гонорару Бачинського О.М., натомість наведено формальну аргументацію стосовно зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

В договорі сторони встановили фіксований розмір гонорару за надання правової допомоги у суді першої інстанції у розмірі 7 000,00 грн, який не залежить, ні від ціни позову, ні від кількості документів, ні від кількості судових засідань, ні від затраченого часу.

Зверненню до суду передували неодноразові заходи щодо досудового врегулювання спору між сторонами. Встановлюючи гонорар у розмірі 7000,00 грн адвокат Бачинський О.М. виходив з середнього розміру гонорарів за аналогічні послуги для чого було проаналізовано Єдиний реєстр судових рішень у частині вимог стягнення витрат на професійну правничу допомогу за аналогічними справами.

Із розрахунку суми судових витрат були надані послуги згідно Договору про надання правової допомоги №20240620.3 від «20» червня 2024 року, та у такому чітко вбачаються Перелік виконаних робіт (наданих юридичних послуг) адвокатом Бачинським О.М. в суді першої інстанції: аналіз наданих Клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; підготовка позовної заяви у справі; збирання доказів долучених до позовної заяви; підготовка та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документи у ході розгляду справи. Саме такий розмір гонорару зважаючи на розмір позовних вимог, складність справи та можливі репутаційні втрати сторони погодили як справедливий та достатній.

Просить змінити рішення суду та стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 7000 грн та судові витрати в ході апеляційного розгляду справи, що складаються із витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 4000 грн.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (п.1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України).

Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.        

Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи категорію справи та ціну позову, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, вищезазначеним вимогам відповідає.

Зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу до 3000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» - адвокат Бачинський О.М. надав, зокрема: договір про надання юридичної (правничої) допомоги від 20 червня 2024 року №20240620.3, укладений між адвокатом Бачинським О.М. та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» та орієнтований розрахунок судових витрат у справі ТОВ «Фінансова компанія «Атреміда-Ф» до ОСОБА_1 .

Так, відповідно до орієнтовного розрахунку сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку планує понести позивач складає 7000 грн. В дану суму включається: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви в справі; оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви; оплата послуг адвоката за подання скарг, клопотань чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи. (а.с. 65).

Із матеріалів справи встановлено, що адвокатом Бачинським О. підготовлено та подано до суду позовну заяву у цій справі, до якої долучено письмові докази, однак підтвердження збирання таких доказів адвокатом матеріали справи не містять, також будь-які інші клопотання, скарги чи інші процесуальні документи в ході розгляду справи адвокатом не подавались.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що, вирішуючи питання про стягнення із ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» під час розгляду справи в суді першої інстанції, суд першої інстанції надав належну оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для їх стягнення у розмірі 3000 грн.

Висновки суду першої інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в апеляційній скарзі.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» адвоката Бачинського Остапа Михайловича залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду від 12 вересня 2024 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча                                                        О.В. Пнівчук

Судді:                                                                В.М. Барков

І.В. Бойчук