25.10.2024 Єдиний унікальний номер 205/4711/24

Номер провадження: 2/205/2619/2024

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року                                    м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                                 головуючого судді                           Мовчан Д.В.

                                                 при секретарі                                   Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - Позивач) в особі свого представника звернулось до суду з позовом доОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 17.12.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» Угоду про надання споживчого кредиту № 501408673. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, повернути кредит, виплатити проценти за користування кредитом, сплатити комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач вказує, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредит. Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, порушив умови договору в результаті чого станом на 22.01.2023 року має заборгованість у загальному розмірі 139 550 грн. 28 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 102 084 грн. 92 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 18 985 грн. 36 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 18 480 грн. 00 коп.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за Угоду про надання споживчого кредиту № 501408673 від 17.12.2021 року у загальному розмірі 139 550 грн. 28 коп.та судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання   не з`явився,  про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 17.12.2021 року між Акціонерним товариством «Альфа банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про надання споживчого кредиту № 501408673, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Судом також встановлено, що означений кредитний договір між сторонами було укладено в спосіб підписання відповідачем Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк», на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредитування. Умови споживчого кредиту: тип кредиту – Кредит готівкою, сума кредиту – 105 000 грн. 00 коп., процентна ставка – 19,9 % річних, тип процентної ставки - фіксована, строк кредиту – 48 місяців.

За текстом такої письмової оферти підпис відповідача, як Позичальника, на цьому Договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування, та про те, що Акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501408673 від 17.12.2021 року отримав у дату складання цієї Оферти.

Оглядом судом паспорту споживчого кредиту, який визначає умови кредитування, розмір процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, встановлено, що він підписаний відповідачем та уповноваженим представником банку.

Матеріалами справи також підтверджено, що 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, ОСОБА_1 , станом на 22.01.2023 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 139 550 грн. 28 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 102 084 грн. 92 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 18 985 грн. 36 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 18 480 грн. 00 коп.

Оскільки відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість не сплачує, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі  ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»  банківський кредит, будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

В даному випадку Позивачем надано докази виникнення між сторонами договірних правовідносин у зв`язку з укладанням кредитного договору № № 501408673 від 17.12.2021 року.

Суд вважає, що вказаний кредитний договір, який укладений в вигляді вказаної Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк», на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредитування, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на його укладання, оскільки форма та порядок укладання договору відбулось у порядку, що не суперечить чинному законодавству, зокрема підписання позичальником та банком вказаної оферти та паспорту споживчого кредиту.

В даному випадку судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором, надав кредитні кошти у встановленому ліміті та здійснював подальше обслуговування вказаного кредитного рахунку. Зокрема, обставина виконання банком своїх зобов`язань за таким кредитним договором щодо видачі відповідачеві кредитних коштів підтверджується відповідними меморіальними ордерами та випискою про рух коштів по рахунку боржника, яка є банківським документом щодо операційної діяльності банку за рахунками клієнта і не відноситься до організаційно-розпорядчих документів. Виписка по особових рахунках відповідача у містить записи про операції, здійснені за вказаний період та має всі необхідні реквізити, передбачені п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Суд вказує, що підписанням Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк», на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредитування відповідач скористалася правом та обрала для себе відповідну програму кредитування, а також взяла на себе зобов`язання здійснювати погашення кредиту, сплати комісійних платежів та нарахованих відсотків у встановлені строки.

З огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.

В даному випадку матеріалами справи також підтверджено, що відповідач на виконав зобов`язання щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості, внаслідок чого допустив заборгованість за кредитним договором.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язана повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, то позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Також частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд вважає, що вважає, що шляхом підписання паспорта споживчого кредитування споживач була проінформована також про реальну процентну ставку, загальні витрати за кредитом, та інші важливі правові аспекти його надання, що передбачені статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», у тому числі строк кредитування який дорівнює 48 місяців.

Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за його користуванням, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості по процентах. Вказана вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростованим відповідачем.

Стосовно вимоги про стягнення комісії суд вказує на таке.

Статтею 8Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, у тому числі, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

В даному випадку, вказані витрати щодо комісїї передбачені кредитним договором та чітко визначені у паспорті споживчого кредитування, які були підписані відповідачем. Вказані витрати врегульовані положеннями Закону України «Про споживчекредитування» (стаття 8), як такі, що входять до загальних витрат за споживчим кредитом, які сплачуються споживачем.

Відтак, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача комісії у вказаному вище розмірі.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» за Кредитним договором № 501408673 від 17.12.2021 року у загальному розмірі 139 550 грн. 28 коп.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1   про стягнення заборгованості – задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місце знаходження: 03150,  м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованості за Кредитним договором № 501408673 від 17.12.2021 року станом на 22.01.2023 року у загальному розмірі 139 550 грн. 28 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 102 084 грн. 92 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 18 985 грн. 36 коп. та заборгованості за комісією у розмірі 18 480 грн. 00 коп.

3.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місце знаходження: 03150,  м. Київ, вул.. Велика Васильківська, буд.100, код ЄДРПОУ 23494714) судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:                                                                                 Мовчан Д.В.