Справа № 2-а-223/11   

  П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20 червня 2011 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді  Чепурнова В.О.,

при секретарі – Багара Н.М.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

представника третьої особи – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області про скасування рішення про результати розгляду заяви комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області №4 від 20 квітня 2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області про скасування рішення про результати розгляду заяви комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області №4 від 20 квітня 2011 року. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він працював на Перечинській деревообробній фабриці «Турянка» з 03 січня 1985 року по 20 липня 2000 року. Починаючи з 01 листопада він працював у шкідливих умовах праці за професією слюсар гарячих парових котлів по VІ розряду, про що свідчать відповідні записи у його трудовій книжці з №5 по №11. Про те, що він працював на даному підприємстві та за даною професією в шкідливих умовах праці можуть підтвердити численні свідки. Тобто, фактично починаючи з 04 січня 1988 року по 20 липня 2000 року він працював за професією «слюсар гарячих парових котлів» і його професія відповідає вимогам розділу ХІІІ – «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство», позиції 214000а-18455, тобто слюсарі всіх найменувань, зайняті на обслуговуванні, ремонті котельного, турбінного (парогазотурбінного) устаткування Списку №2, затвердженого ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року за №162 «Про затвердження списків виробництв, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».          Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про порядок проведення атестації обочих місць» професія «слюсар-сантехнік» була атестована та Переліком робочих місць, професій і посад було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення та компенсації. Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду в Закарпатській області віднесено до пільгового стажу роботи та взято до уваги тільки періоди його роботи з 03 січня 1985 року по 01 листопада 1985 року майстром котельні, а також з 01 листопада 1985 року по 04 січня 1988 року за професією слюсаря, та всього пільгового стажу роботи йому нараховано три роки та три дні, що не відповідає дійсності та фактичним обставинам, оскільки характер виконуваної ним роботи та його професія відповідає умовам та показниками, передбаченим чинним законодавством України в даній сфері. На цій підставі вважає рішення відповідача таким, що порушує його законні права та інтереси, а тому просить його скасувати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в ході судового засідання проти задоволення даного позову заперечила та пояснила, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, ознайомившись із позовом ОСОБА_1 на рішення комісії при головному управлінні ПФУ в Закарпатській області №4 від 20.04.2011 року, повідомляє наступне.

22 березня 2011 року громадянин ОСОБА_1 подав до управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заяву та відповідні документи про підтвердження йому стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах (копія заяви додається). Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років затвердженого ОСОБА_4 Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

20 квітня 2011 року заяву позивача ОСОБА_1 розглянуто Комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та прийнято рішення, яким підтверджено ОСОБА_1 період роботи на Перечинській деревообробній фабриці «Турянка» з 03 січня 1985 року по 01 листопада 1985 року майстром котельні, з 01 листопада 1985 року по 04 січня 1988 року – слюсарем (всього пільгового стажу 3 роки 3 дні, як такий, що відповідає умовам та показникам, передбаченим розділом ХІV Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство для виробничих цілей Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР 22.08.1956 року №1173, і в разі виконання вимог щодо віку та стажу пункту б) статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та відмовлено гр. ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи з 04.01.1988 року по 12.03.1998 року слюсарем-сантехніком гарячих парових котлів, оскільки Списком №2 шкідливих виробництв робота за зазначеною професією не передбачена. Відповідно до Державного класифікатора професій ДК 003-95 в паросиловому господарстві передбачена професійна назва роботи слюсар з ремонту устаткування котельних, пилопідготовчих цехів, устаткування подачі палива, але слюсарі-сантехніки Державним класифікатором професій в даному виробництві не передбачені.

На підставі прийнятого Рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 20 квітня 2011 року №4 листом від 28.04.2011 року №3805/08 було повідомлено про розгляд пільгового стажу роботи громадянина ОСОБА_1 та надіслано йому Рішення Комісії від 20.04.2011 року. В даному випадку не вбачається неправомірності дій управління, які б порушували або обмежували права позивача ОСОБА_1 Враховуючи те, що розділом ХІV "Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство для виробничих цілей Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР 22.08.1956 року №1173, не передбачена професія слюсаря-сантехніка, а передбачена тільки професія слюсар з ремонту устаткування котельних, пилопідготовчих цехів, устаткування подачі палива, тобто в гр. ОСОБА_1 не має необхідного стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно, відсутні підстави для задоволення позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області ОСОБА_3 в судовому засіданні погодилася з позицією відповідача та просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст наданих позивачем та відповідачем документів в їх сукупності, допитавши свідків, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 22 березня 2011 року громадянин ОСОБА_1 подав до управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заяву та відповідні документи про підтвердження йому стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.36).

Крім цього, встановлено, що 20 квітня 2011 року заяву позивача ОСОБА_1 розглянуто комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та прийнято рішення, яким підтверджено ОСОБА_1 період роботи на Перечинській деревообробній фабриці «Турянка» з 03 січня 1985 року по 01 листопада 1985 року майстром котельні, та з 01 листопада 1985 по 04 січня 1988 року – слюсарем (всього пільгового стажу 3 роки 3 дні, як такий, що відповідає умовам та показникам, передбаченим розділом ХІУ «Електростанції, енергопоїзди, паросилове господарство для виробничих цілей Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад», затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР 22.08.1956 року №1173, і дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та відмовлено гр. ОСОБА_1 в підтвердженні періоду роботи з 04.01.1988 року по 12.03.1998 року слюсарем-сантехніком гарячих парових котлів (а.с. 17).

Згідно листа від 28.04.2011 року №3805/08 відповідачем було повідомлено позивача про розгляд питання його пільгового стажу роботи та надіслано йому Рішення Комісії від 20.04.2011 року (а.с.16).

На підставі досліджених матеріалів справи суд встановив, що згідно запису в трудовій книжці позивача ОСОБА_1 за №08 від 04 січня 1988 року він згідно наказу №591-К від 31 грудня 1987 року переведений на посаду слюсаря-сантехніка гарячих парових котлів по ІV розряду (а.с. 6). На даній посаді позивач пропрацював до 12 березня 1998 року і був звільнений з даної посади наказом №23-К від 12 березня 1998 року у зв‘язку з ліквідацією ДП по переведенню в ТОВ «Турянка» (а.с.6). Зазначений факт також підтверджується архівною довідкою про підтвердження трудового стажу позивача ОСОБА_1 №33 від 10 лютого 2011 року (а.с. 14).

Крім того, згідно показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які працювали разом з позивачем на підприємстві і допитаних в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 дійсно працював на підприємстві ДП «Турянка», та в період з 1985 по 1998 роки виконував трудові функції кочегара, а згодом – функції слюсаря гарячих парових котлів. Трудові функції сантехніка зазначеного обладнання він виконував тільки як допоміжні. В той же час, всі свідки одностайно зазначили, що позивач в зазначений період часу працював в безпосередньому контакті зі шкідливими умовами праці, а його робоче місце і професія була атестована на підприємстві як робоче місце і професія, якому підтверджено право та компенсації за шкідливі умови праці, передбачені законодавством по фабриці «Турянка». Зазначені покази свідків підтверджуються відповідним Переліком, затвердженим наказом по підприємству за №68-к від 20.04.1992 року (а.с. 18, 19).

Твердження відповідача про те, що посада слюсаря-сантехніка гарячих парових котлів не передбачена Списокм №2 Державного класифікатора професій ДК 003-95, а отже і не дає підстави на підтвердження періодів роботи, які зараховуються при призначенні пенсії на пільгових умовах, судом до уваги не береться, оскільки Список №2 ДКП ДК 003-95, на який посилається відповідач як на підставу відмови у задоволенні позову, був затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрологій та сертифікації від 27 липня 1995 року за №257 та набув чинності з 01 січня 1996 року, в той час як відповідний запис в трудовій книжці позивача зроблено 04 січня 1988 року.

Крім того, згідно пункту «а», розділу ХІV ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 22 серня 1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах», чинної на момент виникнення спірних правовідносин, професія позивача наявна в даному списку та дає йому право на державну пенсію на пільгових умовах.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 71, ч. 1 ст. 72, ст. 94, ст.ст. 161-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі Закарпатської області про скасування рішення про результати розгляду заяви комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області №4 від 20 квітня 2011 року – задовольнити.

Рішення про результати розгляду заяви комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області № 4 від 20 квітня 2011 року – скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.         

Повний текст постанови складений та підписаний 25 червня 2011 року.

Головуючий:ОСОБА_9