ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2011 р.Справа № 2-а-220/10/1505
Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Толкаченко О.О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого –Алєксєєва В.О.
суддів – Милосердного М.М.,
–Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни",
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФ України в м. Білгород-Дністровському Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" задоволений частково.
Зобов’язано УПФ України в м. Білгород-Дністровському Одеської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму коштів з надбавки до пенсії, яка виплачувалась не в повному обсязі, встановленої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період часу з 22 травня 2008 року по 30 грудня 2008 року включно.
В апеляційній скарзі УПФ України в м. Білгород-Дністровському Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставинам справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та має статус "дитини війни". Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року позивачка має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 відсотків.
Такі виплати позивачці у 2006 та у 2007 роках відповідачем не проводились, а в 2008 році було нараховано 10 відсотків від прожиткового мінімуму.
Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції при винесенні рішення допустив порушення норм процесуального права, а саме.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус "дитини війни", на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України №3367-VI від 19 січня 2006 року внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що пільги "дітям війни", передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01 січня 2006 року, а ст. 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії "дітям війни", то вимоги позивачки що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо такого зупинення дії ст. 6 Закону.
Відповідно, при вирішенні справи та задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача провести виплату підвищення до пенсії позивачці за 2007 рік, судом першої інстанції було враховано з якого періоду (дати) зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлено та визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у 2007 році з 09 липня 2007 року з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.
Подібні до 2007 року відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до ст. 6 Закону, що внесені п. 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Отже, позивачка відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав право позивачки на підвищення пенсії за 2007 та 2008 роки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, однак при розгляді справи та винесені постанови не врахував строки звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України (у редакції, яка була чинною на момент подання адміністративного позову) - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка звернулась до суду з позовом 12 січня 2009 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачкою було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За таких підстав судова колегія доходить до висновку, що права позивачки підлягають захисту з 12 січня 2008 року, що не було встановлено судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсії, що призначається лише за цим Законом і не стосується "дітей війни" відповідно до ст. 6 Закону, судова колегія вважає безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм процесуального права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.2 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському Одеської області задовольнити частково.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 грудня 2010 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському Одеської області здійснити перерахунок та підвищити пенсію ОСОБА_2 на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування") відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за вирахуванням вже виплачених сум за вказаний період".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: