ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2011 року Справа № 39/63-07(8/185(30/338)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Чус О.В.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
прокурора: Овчар Т.В.- посвідчення №223 від 17.10.2008 року
позивача: не явився
відповідача: не явився
третьої особи: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2010р. у справі №39/63-07(8/185(30/338)
за позовом: прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
третя особа: управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради (АДРЕСА_1)
про: стягнення збитків в сумі 5552 грн. 31 коп. за самовільне використання земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2010р. (підписано 28.12.2010р.) у справі №39/63-07(8/185(30/338) (суддя Ліпинський О.В.) задоволені позовні вимоги прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), третя особа: управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про стягнення збитків в сумі 5552 грн. 31 коп. за самовільне використання земельної ділянки. З відповідача стягнуто 102 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач –фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), не погодившись із рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 23.12.2010р. та прийняти рішення про відмову в позові, оскільки судом не повно були з’ясовані обставини справи. Зокрема, не надано належної оцінки акту №5 від 29.04.2004р. комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам. В порушення п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідача не було запрошено на засідання комісії. Акт №5 був підписаний особами, які не є членами комісії. Скаржник зауважив, що твердження про те, що земельна ділянка була самовільно зайнята не відповідає дійсності, оскільки між відповідачем і управлінням житлово-комунального господарства 30.12.2002р. було укладено договір оренди об’єкту благоустрою міської комунальної власності №К-5, яким передано об’єкт благоустрою загальною площею 155,0 кв.м., розташований у парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького для використання під розміщення літнього майданчику «Явір». За відсутності письмової заяви про зміну договору або його припинення до закінчення терміну він вважається продовженим. Отже, в період за який розраховано збитки договір був чинним.
Прокурор м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
Позивач - Криворізька міська рада (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) у відзиву на апеляційну скаргу зазначив, що має право на стягнення збитків відповідно до норм чинного законодавства. Склад комісії був визначений відповідно до закону, порядок визнання розміру збитків порушений не був, тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Третя особа - управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) відзив на апеляційну скаргу не надала.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року провадження у справі було зупинено до розгляду і набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №5005/1918/2011.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 року провадження у справі було поновлено і розгляд справи призначений на 05.07.2011 року.
Розпорядженням секретаря судової палати №858 від 04.07.2011 року у зв’язку з відпусткою судді постійної колегії суддів Бахмат Р.М. і на підставі наказу голови суду №5 від 17.01.2011 року, справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О, Чус О.В.
У судове засідання, яке відбулося 05.07.2011 року, представники позивача, відповідача і третьої особи не явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №№98398819, 98398843, 98398835). Беручи до уваги, що неявка зазначених представників не перешкоджає вирішенню справи по суті, справа переглядалася без участі представників позивача, відповідача і третьої особи за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 20.01.2003р. головним спеціалістом відділу землеустрою та раціонального використання земель Криворізького міського управління земельних ресурсів Дерій А.І. була проведена перевірка законності використання земельної ділянки під розміщення літнього майданчику «Явір»ПП ОСОБА_1 та складено акт. Перевіркою встановлено, що в порушення ст. 125 Земельного кодексу України, самовільно без оформлення юридичного права на користування земельної ділянки, ПП ОСОБА_1 розміщена споруда, яка використовується для здійснення підприємницької діяльності –під розміщення кафе.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 09.06.2004р. №354 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам»затверджено акт №5 від 29.04.2004р. комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам. Комісією було встановлено, що внаслідок самовільного зайняття приватним підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки площею 155 м2 на території парку ім.. Богдана Хмельницького у Дзержинському районі для розміщення кафе, територіальна громада міста, як власник земельної ділянки, не одержала доход (у вигляді орендної плати за землю) до міського бюджету у сумі 5552,31 грн., що спричинило заподіяння збитків.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважає, що його право на користування земельною ділянкою підтверджено договором оренди об’єкту благоустрою міської комунальної власності №К/5 від 30.12.2002р.
Відповідно до п.1. договору управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради (орендодавець) надав, а приватний підприємець ОСОБА_1 (орендар) прийняв у строкове платне користування об’єкт благоустрою загальною площею 155,9 кв.м., розташований у парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького для використання під розміщення літнього майданчика «Явір».
Частиною 4 п.2 договору передбачено, що на протязі 10 днів після отримання об’єкта оренди орендар зобов’язаний звернутися до управління земельних ресурсів міста для переоформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт оренди. Таким чином, зазначений договір не є доказом надання земельної ділянки в оренду, як вважає відповідач.
На звернення відповідача про відведення йому земельної ділянки під розміщення вищезазначеного об’єкту управління земельних ресурсів (лист №206 від 06.03.2003р.) фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 було повідомлено, що відведення земельної ділянки під розміщення літнього майданчику «Явір»передбачається за рахунок земель парку ім. Б. Хмельницького, які відносяться до земель рекреаційного призначення. Надання земельних ділянок за рахунок земель рекреації здійснюється тільки на підставі рішення міської ради за проектом відведення.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Підставою укладення договору про передачу в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності є відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Матеріали справи не містять відповідного рішення про передачу в оренду земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов’язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Поняття «самовільно зайняті земельні ділянки»встановлено статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов’язок вносити плату за землю передбачено ст. 1 Закону України "Про оренду землі", згідно якої оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю", який діяв на момент складання акту, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства міська рада, як суб’єкт права на землі комунальної власності, використовує земельні ділянки шляхом передачі їх в оренду зацікавленим особам з метою отримання орендної плати. Підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди, який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації (ст.16 Закону України "Про оренду землі").
В той же час, ухилення юридичних осіб, які здійснюють використання земельних ділянок від укладення договору оренди, позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі орендної плати.
За приписами ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема і внаслідок: неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 157 Земельного кодексу України).
Постановою від 19.04.1993 року N284 Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки, заподіяні вилученням (викупом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власників землі та землекористувачів (орендарів), у тому числі не отриманий прибуток, якщо він обґрунтований.
Цим актом законодавства встановлено, що розміри збитків, заподіяних власникам землі й землекористувачам вилученням (викупом) або тимчасовим зайняттям у встановленому порядку земельних ділянок, визначаються комісіями, створеними, зокрема, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного підпорядкування) рад відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Згідно з ч. 4 п. 2 цієї постанови результати роботи цих комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Відділом земельно-ринкових відносин виконкому міської ради було направлено на адресу відповідача лист (№500 від 22.04.2004р.) з проханням для визначення правочинності користування земельною ділянкою надати документи, що свідчать про право на об’єкти нерухомості, про право користування земельною ділянкою, про сплату за користування цією земельною ділянкою. Попереджено, що у разі ненадання документів питання буде винесене на розгляд комісії по визначенню розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, що відбудеться в кінці квітня цього року.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 09.06.2004р. №354 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам»затверджено акт №5 від 29.04.2004р. комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам. Комісією було встановлено, що внаслідок самовільного зайняття приватним підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки площею 155 м2 на території парку ім.. Богдана Хмельницького у Дзержинському районі для розміщення кафе, територіальна громада міста, як власник земельної ділянки, не одержала доход (у вигляді орендної плати за землю) до міського бюджету у сумі 5552,31 грн., що спричинило заподіяння збитків.
До матеріалів справи доданий і розрахунок збитків місцевого бюджету за період з 20.01.2003р по 28.04.2004р. від самовільного зайняття земельної ділянки площею 155,0 кв.м на території парку ім. Б. Хмельницького у Дзержинському районі під розміщення кафе «Явір»ПП ОСОБА_1 на суму 5552,31 грн. (а.с. 82 т.І).
Відповідно до п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій (п. 5 Порядку).
Втім, документального підтвердження відшкодування збитків фізичною особою підприємцем не надано.
Не можуть бути підставою для скасування і заперечення відповідача щодо обізнаності його про засідання комісії з визначення розмірів збитків та підписання акту №5 від 29.04.2004р. комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам особами, які не є членами комісії. Як вже було зазначено вище, листом №500 від 22.04.2004р. відповідач був попереджений про розгляд комісією питання по визначенню розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам. Щодо заперечень підписання акту №5 від 29.04.2004р. деякими особами, які не є членами комісії, то пунктом 2.2 Положення про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, засідання Комісії вважається правомірним, якщо у ньому беруть участь не менше половини її членів. Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів від загального складу Комісії та вносяться до протоколу засідання, що підписується головою та секретарем Комісії. Так, із 13 членів комісії, склад якої був затверджений рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.08.2003р №419 «Про створення комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам», акт №5 був підписаний 7 членами (без врахування осіб, по яких виникло питання у відповідача). Таким чином, більшістю голосів комісії від загального складу. Крім того, господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів визнання недійсним чи скасування в судовому порядку акта №5 від 29.04.2004р. комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам або рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.08.2003р №419.
З урахуванням викладеного, а також того, що господарським судом було встановлено та матеріалами справи підтверджено, факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги прокурора про відшкодування збитків.
Вирішуючи справу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2011 року, залишеним без зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року, було відмовлено в позові фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасуванню рішення №354 від 09.06.2004 року в частині затвердження п.2 акту №5 комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 29.04.2004 року. Даним рішенням було встановлено, що рішення відповідає нормам чинного законодавства і прийнято належним складом комісії і в установленому законом порядку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2010 року залишити без змін.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
О.В.Чус
(постанова виготовлена у повному обсязі 06.07.2011 року)