ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2891/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Молодецького Р.І.,
при секретарі – Лазаренко У.І.,
за участю:
позивача - Куценко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом арбітражного керуючого (ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк") Куценка Володимира Михайловича до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення, -
В С Т А Н О В И В:
07 квітня 2011 року арбітражний керуючий (ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк") Куценко Володимир Михайлович (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 19 листопада 2010 року ним, як ліквідатором ТОВ "Маяк" за вихідним № 470-4/33-л на адресу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції було направлено Запит на інформацію та копії документів, в якому просив відповідача письмово його повідомити з наданням копій відповідних документів про: - дату, з якої на приміщення (будівлю), було поширено податкову заставу; - назву, за якою вищевказане приміщення (будівля) було включено до майна, на яке було поширено податкову заставу; - ціну (звичайна ціна, визначена звичайною за правилами встановленими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств») на вищевказану будівлю, за якою вона була внесена до документів щодо податкової застави; - дату звільнення цього активу підприємства (предмету податкової застави) з-під податкової застави та його виключення з державних реєстрів застав нерухомого майна. Станом на момент звернення до суду із адміністративним позовом відповіді на запит так і не отримав.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання.
У попередніх судових засіданнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки в діях відповідача відсутні порушення норм Конституції України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У письмових запереченнях на позов відповідач не погоджується із доводами позивача та вважає їх безпідставними. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідь на інформаційний запит позивача була направлена ліквідатору ТОВ «Маяк»20 грудня 2010 року за вихідним № 2438/10/24-016, копію якого надано суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно з'ясувавши обставини у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Згідно із нормою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно із статтею 200 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, доступу до інформації врегульовані Законом України «Про інформацію»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації (стаття 5 Закону України «Про інформацію»).
Суб'єктами інформаційних відносин є: громадяни України; юридичні особи; держава (стаття 7 Закону України «Про інформацію»).
Законом України «Про інформацію»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій (стаття 9).
Нормою статті 5 Закону України "Про інформацію" (в редакції Закону України від 13 січня 2011 року N 2938-VI) встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
За нормою статтею 10 Закону України «Про інформацію»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на інформацію забезпечується, в тому числі, вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; створенням механізму здійснення права на інформацію.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
Вимоги щодо терміну розгляду запиту щодо доступу до офіційних документів передбачені статтею 33 зазначеного Закону, зокрема, термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів; протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення; задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.
Постановою господарського суду Полтавської області від 28 квітня 2007 року у справі № 4/33 товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк»(Полтавська область, Лохвицький район, с. Гаївщина, код ЄДРПОУ 30879729) визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором підприємства банкрута призначено арбітражного керуючого Куценка Володимира Михайловича.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»арбітражний керуючий має право запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою. Статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Як встановлено судом та зазначено відповідачем в запереченнях на позовну заяву, 23 листопада 2010 року на адресу Лохвицької міжрайонної податкової інспекції Полтавської області надійшли запити від позивача, в тому числі і Запит на інформацію та копії документів від 19 листопада 2010 року за № 470-4/33-л, в якому позивач просив відповідача письмово повідомити його з наданням копій відповідних документів про:
- дату, з якої на приміщення (будівлю), розташовану в с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області по вулиці Леніна, 15а (надалі –приміщення (будівля)) було поширено податкову заставу;
- назву, за якою вищевказане приміщення (будівля) було включено до майна, на яке було поширено податкову заставу;
- ціну (звичайна ціна, визначена звичайною за правилами встановленими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств») на вищевказану будівлю, за якою вона була внесена до документів щодо податкової застави;
- дату звільнення цього активу підприємства (предмету податкової застави) з-під податкової застави та його виключення з державних реєстрів застав нерухомого майна.
Листом від 20 грудня 2010 року Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області за вихідним № 2438/10/24-016 (надалі - Лист) надала відповідь позивачу, у тому числі і на його запит № 470-4/33-л від 19 листопада 2010 року.
Листом Лохвицької МДПІ позивача було повідомлено про те, що інформацію щодо описаних в податкову заставу активів ліквідатору ТОВ «Маяк»було направлено 24 травня 2007 року за № 88/10/24-022, а листом від 22 листопада 2007 року за № 1917/10/24-022 була надана інформація про те, що активи ТОВ «Маяк»звільнено з податкової застави, а також надано іншу інформацію щодо руху справи про банкрутство.
24 травня 2007 року супровідним Лохвицької МДПІ за вихідним № 88/10/24-022, на який посилається відповідач в Листі від 20 грудня 2010 року № 2438/10/24-016, позивачу направлено копію Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 22.11.2006 року, наданого Полтавською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України, та копію Акта опису активів, на які поширюється право податкової застави № 2788/10/24-075 від 20.11.2006 року по ТОВ «Маяк». Окремо в супровідному Лохвицької МДПІ від 24.05.2007 року № 88/10/24-022 зазначено, що реалізацію описаних в акті активів МДПІ не проводила.
Дослідження документів, на які посилається відповідач в обґрунтування заперечень на позовну заяву, надає підстав доходити до висновку, що Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 2788/10/24-075 від 20.11.2006 року не містить відомостей, які дозволяють ідентифікувати майно - приміщення (будівлю), розташовану в с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області по вулиці Леніна, 15а, щодо якої позивачем направлено запит відповідачу.
Факт надіслання відповідачем на адресу позивача Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 22.11.2006 року, наданого Полтавською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України не є підтвердженням тієї обставини, що позивач був належним чином повідомлений про внесення до Реєстру обтяжень реєстраційного запису про обтяження майна - приміщення (будівлі), розташованої в с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області по вулиці Леніна, 15а, щодо якої позивачем направлено запит відповідачу, оскільки Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 22.11.2006 року не може вважатись належним та допустимим доказом факту реєстрації обтяження майна - приміщення (будівлі), розташованої в с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області по вулиці Леніна, 15а.
Зокрема, зазначений Витяг є доказом реєстрації обтяжень рухомого майна, під яким згідно зі статтею 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»слід розуміти окремі рухомі речі, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки.
В той же час позивачем було направлено запит з приводу надання інформації щодо приміщення (будівлі), розташованої в с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області по вулиці Леніна, 15а.
Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
За таких обставин приміщення (будівлі), розташованої в с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області по вулиці Леніна, 15а слід вважати нерухомим майном.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
Згідно із статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.
З огляду на викладене, належним та допустимим доказом надання відповідачем відповіді на запит позивача стосовно факту встановлення обтяження нерухомого майна, щодо якого направлений запит, та дати виникнення такого обтяження міг бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, а не Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Із змісту супровідного Лохвицької МДПІ від 24 травня 2007 року за вихідним № 88/10/24-022 (на який міститься посилання відповідача в Листі від 20 грудня 2010 року № 2438/10/24-016) випливає, що Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 2788/10/24-075 складено 20.11.2006 року. В той же час Рішенням господарського суду Полтавської області від 14 березня 2006 року у справі № 17/32 за позовом Лохвицької МДПІ до ТОВ «Маяк»про стягнення податкового боргу, встановлено, що 21.01.2006 року у Державному реєстрі застав обтяження рухомого майна за № 2806824 зроблено запис про наявність публічного обтяження.
Посилання відповідача на Лист № 2438/10/24-016 від 22 грудня 2010 року в обґрунтування факту надання належної інформації на запит позивача суд оцінює критично, з огляду на ту обставину, що запит позивача направлений відповідачу з приводу отримання інформації щодо індивідуально визначеного майна (приміщення (будівлі), розташованої в с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області по вулиці Леніна, 15а), в той час коли, як випливає із змісту Листа Лохвицької МДПІ № 1917/10/24-022 від 22 листопада 2007 року, позивачу повідомлялось про звільнення активів боржника з податкової застави взагалі.
Тобто відповідач в порушення вимог Закону України «Про інформацію»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не надав у встановлені терміни позивачу об'єктивну, повну і точну інформації у відповідь на Запит на інформацію та копії документів від 19 листопада 2010 року за № 470-4/33-л, в якому позивач просив відповідача письмово повідомити його з наданням копій відповідних документів про:
- дату, з якої на приміщення (будівлю), розташовану в с. Гаївщина Лохвицького району Полтавської області по вулиці Леніна, 15а (надалі –приміщення (будівля)) було поширено податкову заставу;
- назву, за якою вищевказане приміщення (будівля) було включено до майна, на яке було поширено податкову заставу;
- ціну (звичайна ціна, визначена звичайною за правилами встановленими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств») на вищевказану будівлю, за якою вона була внесена до документів щодо податкової застави;
- дату звільнення цього активу підприємства (предмету податкової застави) з-під податкової застави та його виключення з державних реєстрів застав нерухомого майна.
З огляду на викладене, відповідачем були порушені права позивача на інформацію, встановлені статтею 34 Конституції України, статтею 9 Закону України «Про інформацію»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За таких обставин під час розгляду справи судом встановлено обґрунтованість доводів адміністративного позову, що має наслідком його задоволення. Поновлення порушених прав і свобод позивача можливе шляхом покладення на відповідача обов’язку надати об'єктивну, повну і точну інформацію у відповідь на Запит на інформацію та копії документів від 19 листопада 2010 року за № 470-4/33-л.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Арбітражного керуючого (ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк") Куценка Володимира Михайловича до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення, задовольнити.
Зобов'язати Лохвицьку міжрайонну державну податкову інспекцію Полтавської області надати Арбітражному керуючому (ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк") Куценку Володимиру Михайловичу відповідь на "Запит на інформацію та копії документів" № 470-4/33-л від 19 листопада 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Арбітражного керуючого (ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк") Куценка Володимира Михайловича витрати зі сплати судового збору у сумі 3 гривні 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2011 року.
Суддя Р.І. Молодецький