Справа № 1519/2–4175/11

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси

у складі головуючого: судді Бобуйок І.А.

при секретарі –Гресько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

                                                                      ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу за кредитним договором       №01045/RO з Додатковою угодою №1 від 17.11.2009 року у розмірі 66 686, 14 доларів США, 17 435, 23 грн. та стягнення судових витрат, посилаючись на такі обставини. 10.07.2008 року ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін банк», та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №01045/RO з Додатковою угодою №1 від 17.11.2009 р., за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 62 000 доларів США, а також 11 467 доларів США 32 цента на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених кредитним договором, строком погашення до 07.07.2023 року зі сплатою за користування кредитними коштами процентів з розрахунку 11,9 % річних у валюті отриманого кредиту. Однак, ОСОБА_1 встановлені договором терміни повернення наданого йому кредиту та терміни сплати відсотків за кредитом не виконує.

Представник позивача в  судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач у судове засідання не зґявився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України у звґязку з неявкою відповідача, враховуючи відсутність заперечень від представника позивача, ухвалив слухати справу у порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.07.2008 року ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін банк»та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №01045/RO з Додатковою угодою №1 від 17.11.2009 р., за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 62 000 доларів США, а також 11 467 доларів США 32 цента на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених кредитним договором, строком погашення до 07.07.2023 року зі сплатою за користування кредитними коштами процентів з розрахунку 11,9 % річних у валюті отриманого кредиту. 10.07.2008 року з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, на підставі якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно у вигляді однокімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 52 кв.м. та нежилих приміщень №101 загальною площею 52,9 кв.м., що розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, номер реєстру 3875, разом з договором №1 про внесення змін до договору іпотеки.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором щодо надання ОСОБА_1 кредиту, що підтверджується повідомленням (заявою) позичальника на отримання кредитних коштів,  заявою на видачу готівки №200 від 11.07.2008 року, випискою по рахунку позичальника з 10.08.2008 року по 24.02.2011 року.

В порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 не здійснював оплату кредиту та відсотків за його користування, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, розмір якої станом на 02.03.2011 року складає 66 686, 14 доларів США та 17 435, 23 грн.

Відповідач сповіщався належним чином про існування заборгованості, що підтверджується копією листа № 169/01 від 17.01.2011 року.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки грошове зобов’язання виконано відповідачем не було, він порушив вимоги ст. 1054 ЦК України, за якою позичальник зобов’язаний повернути банку суму кредиту в строки й у порядку, встановленому договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов’язання в натурі. Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі у межах заявлених вимог.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином відповідно до курсу НБУ на час ухвалення рішення по справі грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ «Марфін банк» становить 66 686,14 доларів США, що еквівалентно 549 157,16 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з відповідача на користь позивача.

Суд, у зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Керуючись ст. ст. 16, 526, 553, 559, 610, 611, 1054, Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Марфін банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін банк» заборгованість за кредитним договором №01045/RO з Додатковою угодою №1 від 17.11.2009 року у розмірі 549 157 (п’ятсот сорок дев’ять тисяч сто п’ятдесят сім) гривень 16 (шістнадцять) копійок, з якої: заборгованість за кредитом –472 711 (чотириста сімдесят дві тисячі сімсот одинадцять) гривень 41 (сорок одна) копійки; заборгованість за відсотками –59 010 (п’ятдесят дев’ять тисяч десять) гривень 52 (п’ятдесят дві) копійки; заборгованість за пенею за несплату основного боргу –4 993 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто три) гривень 83 (вісімдесят три) копійки; заборгованість за пенею за несплату процентів –10 732 (десять тисяч сімсот тридцять дві) гривень 66 (шістдесят шість) копійок; заборгованість по несплаті штрафу –1 708 (одна тисяча сімсот вісім) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін банк» суму витрат на сплату державного мита у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення цивільної справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

        В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

                                               СУДДЯ:                                                    Бобуйок І.А.