ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2011 року                                    Справа №  21/145-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірко І.О. (доповідач)    

суддів: Cтрелець Т.Г., Чоха Л.В.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

представники позивача:  не з”явився;

представник відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 15  від 06.04.11,  представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Сайленс” на рішення господарського суду  Дніпропетровської  області від  14.04.11р. у справі   №21/145-10

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Сайленс”, м.Київ

до відповідача Науково-виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю               ”Айс-Майстер”, м.Дніпропетровськ

про  стягнення 112 467 грн. 23 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011 р. (суддя Назаренко Н.Г.) у справі № 21/145-10 відмовлено у задволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Сайленс”, м.Київ до Науково-виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю ”Айс-Майстер”, м.Дніпропетровськ про стягнення                   112 467 грн. 23 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду в якій посилається на порушення господарським судом норм  матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

Апеляційна скарга мотвована тим, що:

-          позивач 26.12.07р. платіжним дорученням №2340 перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 20 685 грн. 00 коп. по рахунку фактурі №164 від 10.09.07р., в якому зазначена вартість обладнання в сумі 206 850 грн.             00 коп.;

-          також позивач не підписував договір та не погоджувався на його умови. Проте, дана обставина не була повністю досліджена судом, що призвело до винесення неправильного рішення;

-          оскільки відповідач прострочив виконання прийнятого  на себе грошового зобов”язання, то він зобов”язаний сплатити позивачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати придбаного товару, а також 3% річних від простроченої суми.

         У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що після факсимільного відтворення підпису ТОВ “Сайленс” на договорі поставки № 280 позивачем на адресу відповідача був направлений лист №8 від 18.03.2009р., в якому ТОВ “Сайленс” просить НВФ ТОВ “Айс-Майстер” грошові кошти у сумі 85 865 грн. 00 коп., перераховані як передплата за сиситему моніторингу по договору №23 від 16.03.2009р., вважати передплатою за систему моніторингу №280 від 21.03.2009р.

Перерахування  коштів ТОВ “Сайленс” на користь відповідача у якості передоплати за товар, акти звірки взаєморозрахунків, надсилання листа №8 відповідачу фактично підтвердили погодження позивача з умовами вищевказаного договору. Оскільки зазначений договір не визнаний недійсним , то ТОВ “Сайленс”, згідно з п.3.1.1 діючого договору  зобов”язано прийняти від відповідача систему центрального комп”ютерного моніторингу охолоджуваних об”ємів.  

В судовому засіданні 23.06.2011р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача в судовому засіданні  30.06.2011р. заперечує проти доводів апеляційної скарги і просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з”ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з  наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайленс" 26.12.2007р. перерахувало на користь Науково–виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс - Майстер" грошові кошти у розмірі 20 685 грн. 00 коп., що підтверджується відповідною банківською випискою по особовому рахунку. В якості призначення платежу зазначено - передплата за систему комп’ютерного моніторингу за рахунком –фактурою  № АМ-0000164 від 10 вересня 2007 року (т. 1, а.с. 144).

17 березня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайленс" перерахувало на користь Науково –виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс - Майстер" грошові кошти у сумі 85 865 грн. 06 коп., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку, призначення платежу –передплата за систему моніторингу по договору 293 від 16.03.2009 року (т. 1, а.с. 146).

18 березня 2009 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № 8, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайленс" просить Науково –виробничу фірму Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс - Майстер" грошові кошти у сумі 85 865 грн. 06 коп., перераховані як передплата за систему моніторингу по договору 293 від 16.03.2009р. вважати передплатою за систему моніторингу по договору 280 від 21.03.2009р. (т. 1, а.с. 82).

В матеріалах справи знаходиться факсимільна копія договору поставки № 280 від               12 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сайленс" та Науково–виробничою фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "Айс - Майстер", засвідчена підписами повноважних представників сторін та печатками підприємств (т. 1 а.с. 116-118).

28 вересня 2009 року позивач направив відповідачу лист № 1116 з вимогою про повернення коштів набутих без достатніх правових підстав, мотивуючи вимогу не укладенням договору між сторонами з причин відсутності домовленості суттєвих умов            (т. 1, а.с. 24).

Відповідач грошових коштів на вимогу позивача не повернув.

Позивач посилається на те, що на даний час договір між позивачем та відповідачем не укладений з причини відсутності домовленості щодо істотних умов, а оскільки перерахування грошових коштів, відбувалося без достатніх правових підстав, позивач, з посиланням на ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, просив суд прийняти рішення про повернення безпідставно перерахованих  відповідачу коштів.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ “Сайленс” місцевий господарський суд не знайшов правових підстав для повернення коштів відповідачу та відмовив у задоволенні заявленого позову.

Розглядаючи питання про обгрунтованість рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.  Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису           або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін (ч. 3 ст. 207 ЦК України).

Факт укладення сторонами договору поставки №280 від 16.09.2009р. підтверджується рішенням господарського суду м.Києва від 04.10.2010р., залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010р. (т.2, а.с.35-38).

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що укладення договору поставки №280 шляхом вчинення на ньому сторонами факсимільного відтворення підписів не є підставою для заперечення юридичної сили такого документа, а тому відсутні підстави вважати його неукладеним.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сайленс" перераховано на користь Науково –виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс - Майстер" у якості передплати грошові кошти у сумі 20 685 грн. 00 коп. та 85 865 грн. 06 коп.

Згідно п. 2.4 Договору поставки № 280 від 12.03.2009р. суму попередньої оплати згідно  рахунку № АМ-0000164 від 10.09.2007р., яка складала 20 685 грн. 00 коп., сторонами договору прийнято рішення вважати і зарахувати як передплату по п. 1 договору поставки № 280 від 12.03.2009р.

Крім того, Позивачем направлено на адресу відповідача лист № 8 від 18 березня 2009 року, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайленс" просить Науково –виробничу фірму Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс - Майстер" грошові кошти у сумі 85 865 грн. 06 коп., перераховані як передплата за систему моніторингу по договору 293 від 16.03.2009р. вважати передплатою за систему моніторингу по договору       № 280 від 21.03.2009р. (т. 1, а.с. 82).

Таким чином, грошові кошти позивачем перераховані фактично в якості передоплати по договору поставки №280 від 12.03.2009р.

В зв”язку з цим, необґрунтованими є посилання позивача на приписи ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка регулюює правовідносини, пов”язані із бедпідставним набуттям майна.

Згідно ч.1 ст. 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Проте, грошові кошти у спірній сумі набуті відповідачем не безпідставно, а в зв’язку з виконанням позивачем зобов’язань за договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Враховуючи  наведене , колегія суддів апеляційного господарського суду  вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відмову ТОВ “Сайленс” у задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Сайленс” не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011р. має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

                                                              ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011р.                                  у справі № 21/145-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сайленс”  - без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.          

           Головуючий  суддя                                                      І.О.Вечірко

           Суддя                                                                       Т.Г. Стрелець

 Суддя                                                                             Л.В. Чоха