ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 квітня 2011 року 09:27 № 2а-4418/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державна податкова інспекція в Оболонському районі м.Києві
до Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 1200,00 грн
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м (надалі ДПІ у Оболонському районі м. Києва або позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі –СПД ФО ОСОБА_1 або відповідач) суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1200,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, позовні вимоги вмотивовані тим, що у зв’язку з несплатою відповідачем єдиного податку, за ним обліковується борг у розмір1200,00 грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, однак до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
В судовому засіданні 18 квітня 2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією ОСОБА_1 набув статусу суб’єкта підприємницької діяльності, дата реєстрації 15.10.2007р.
Відповідно до заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 11.03.2008 р., відповідач, способом оподаткування своїх доходів, одержаних від здійснення підприємницької діяльності, обрав сплату єдиного податку, затвердженого Указом Президента України від 03.07.1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Станом на день звернення до суду та винесення постанови відповідач має борг по єдиному податку у розмірі 1200,00 грн., який виник у зв'язку з несплатою останнім єдиного податку.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції.
Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.110
Пунктом 9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України № 533 від 10.11.1998 р., встановлено, що протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Статтею 5 Указу передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку суб'єкти малого підприємництва несуть згідно із законодавством України.
Як вбачається з наведених норм, обов’язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб’єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов’язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відтак, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов’язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов’язання визнається судом податковим боргом.
Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як видно з матеріалів справи, податкові вимоги направлені відповідачу відповідно до наведених положень законодавства.
Позивач повідомив, що податкові вимоги в адміністративному порядку не оскаржувалися.
Таким чином, станом на день винесення постанови за відповідачем обліковується заборгованість по єдиному податку в розмірі 1 200,00 грн.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. визначено, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1200,00 грн. (рахунок: р/р 34213379700006 УДК у Оболонському районі м. Києва, ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 18050200, код ЗКПО 26077916, МФО 820019).
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –22.04.2011р.