ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30 травня 2011 року 09:20 № 2а-779/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва
про скасування повідомлення - рішення № 0006042302/0 від 10.08.2010року, № 0006042302/1 від 30.09.2010року
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА»(далі ТОВ«КЕС-УА»або позивач) звернулась до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва або відповідач) з позовом про скасування та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відповідача від 10.08.2010 року № 0006042302/0 та 30.09.2010 року № 0006042302/1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 р. відкрито провадження по справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві у зв’язку з чим просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, які підтримав в повному обсязі та просив суд у задоволенні позовних вимог ТОВ«КЕС-УА» відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні 30 травня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову, виходячи з наступного.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ«КЕС-УА»з питань декларування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Промсервісбуд»за вересень 2009 року, за результатами якої складено Акт перевірки (далі Акт перевірки) від 23.07.2010р. № 1888/23-03/33350436.
Позивачем, 02.08.2010 року було подано заперечення до вказаного Акту перевірки, за результатами розгляду яких, висновки викладені в Акті перевірки залишені відповідачем без змін.
На підставі вказаного Акту, податковим органом прийнято податкове повідомлення –рішення №0006042302/0 від 10.08.2010р., згідно з яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 821 749, 50 грн., з якої: 547 833 грн. основного платежу та 273 916, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Так, рішенням відповідача про результати розгляду скарги від 02.09.2010 року № 6388/10/25-026, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення-без змін.
30.09.2010 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006042302/1.
Не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх також до ДПА у м. Києві та ДПА України.
Рішенням про результати розгляду скарги від 04.11.2010 року № 59999/10/25114 та рішенням про результати розгляду скарги 10.01.2011 року № 240/6/25-0115, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення –без змін.
Як вбачається з акта перевірки, підставою для визначення податкового зобов’язання був висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість в сумі 547 833 грн. за вересень 2009 року.
На думку податкового органу, позивачем безпідставно включенні до складу податкового кредиту за вересень 2009 року суми ПДВ в розмірі 547 833 грн. згідно отриманих податкових накладних від ТОВ «Промсервісбуд»від 07.08.09 р. № 765 та від 14.08.09 р. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року.
Як вбачається з акту, підставою для такого висновку було те, що відповідно до бази даних АІС ОР ТОВ «Промсервісбуд»має стан –21 (Ліквідаційна процедура за рішенням (постановою)суду). На момент складання Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року, ТОВ «Промсервісбуд»не був платником податку на додану вартість, в зв»язку з анулюванням свідоцтва платника ПДВ (27.08.2009) та не мав права на формування податкових зобов»язань.
Як встановлено судом, анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Промінвестбуд»не оскаржувалось.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2009 року припинено юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервісбуд».
Як встановлено перевіркою, згідно наданих пояснень фінансового директора ТОВ «КЕС-УА», а також документів, було встановлено, що у вересні 2009 року підприємство не мало взаємовідносин з ТОВ «Промсервісбуд», а відображені податкові накладні за вересень 2009 року датовані серпнем місяцем.
Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями /надалі –Закон/.
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додавати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Ї
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався наданим йому правом та своєчасно не подав скаргу відповідачу про відмову ТОВ «Промсервісбуд»надати податкові накладні виписані у серпні 2009 року.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.
Разом з тим, у суду відсутні підстави для висновку, що господарська операція за вказаними вище договорами спрямована на реальне настання правових наслідків, які обумовлені цими договором.
Як вбачається з матеріалів справи, договір підряду № 165, додаток №1 від 01.09.2009 року, від 09.07.2009 року, договір підряду № BN 95 від 11.02.2009 року, додаток № 1 від 11.02.2009 року, акти здачі-прийняття робіт, а також податкові накладні підписані директором ТОВ «Промсервісбуд»- Золочевським В.М. Однак, в матеріалах справи містяться декларації подані ТОВ «Промсервісбуд»за січень-липень 2009 року за підписом директора ТОВ «Промсервісбуд»-Лободи В.В.
Відтак, згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін’юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку –продавця.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).
За наведених правових норм та встановлених судом обставин, у суду є достатні підстави для висновку про фіктивний характер укладеного правочину.
Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов’язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов’язані з його недійсністю.
Отже, формування податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в розмірі 821 749, 50 грн.
Керуючись ст.124 Конституції України, Законами «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –07.06.2011р.