ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           04 липня 2011 р.                              м. Чернівці                 Справа № 2а/2470/1324/11

          16:52 год.  

          Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

представника дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» - ОСОБА_2, за довіреністю;

представник акціонерного товариства закритого типу Авіакомпанії «Вітаїр» - не з'явився,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Чернівці до дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України»  акціонерного товариства закритого типу Авіакомпанії «Вітаїр» про визнання договору недійсним та стягнення безпідставно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася до суду з позовом до ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України», АТЗТ Авіокомпанія «Вітаїр», з урахуванням уточнень до позовної заяви, про визнання договору № 131/08 від 13.08.2004 р. між ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» та                                  АТЗТ Авіокомпанія «Вітаїр» на суму 7000000,00 грн. по забезпеченню при виконанні аерофотознімальних робіт недійсним, стягнення в дохід держави з АТЗТ Авіокомпанії «Вітаїр» та ДП «Чернівецький облавтодор» кошти в сумі 7000000,00 грн., як такі, що отриманні без встановлених законом підстав.

В обґрунтування позовних вимог ДПІ у м. Чернівці, посилаючись на приписи ст. 227 ЦК України, вказує що договір № 131/08 від 13.08.2004 р. на проведення аерофотознімальних робіт укладений без спеціального дозволу (ліцензії), а отже може бути судом визнаний недійсним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позовні вимоги задовольнити. Пояснив, що оскільки угода, укладена між відповідачами у справі, спрямована на приховування від оподаткування доходів, то господарське зобов’язання за вказаною угодою підлягає визнанню нечинним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Представник ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Представник АТЗТ Авіокомпанії «Вітаїр» в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, суд встановив, що 13.08.2004 р. між ДП «Чернівецький облавтодор»                                  ВАТ «Автомобільні дороги України» та АТЗТ Авіокомпанія «Вітаїр» було укладено договір              № 131/08 по забезпеченню при виконанні аерофотознімальних робіт.

На виконання умов вказаного договору ДП «Чернівецький облавтодор»                                ВАТ «Автомобільні дороги України» перерахувало АТЗТ Авіокомпанія «Вітаїр» кошти в сумі 7000000,00 грн. за проведення аерофотознімальних робіт.

ДПІ у м. Чернівці  проведено документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» за період з 01.04.2004 р. по 30.09.2004 р., про що складено акт № 1211/130/23-4/31963989  від 18.03.2005 р.

За результатами перевірки зроблено висновок про порушення ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»  № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., в результаті чого завищено від’ємне значення по податку на додану вартість в сумі 966547,00 грн. та занижено податку на додану вартість в сумі 200120,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у м. Чернівці 08.04.25005 р. винесено податкові повідомлення-рішення № 0000372600/0, яким позивачу зменшено від’ємне значення по податку на додану вартість в сумі 966547,00 грн. та № 0000362600/0, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 200120,00 грн. та застосовано санкцій на суму 80048,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.07.2011 р. закрито  провадження у справі в частині позовних вимог про визнання договору № 131/08 від 13.08.2004 р. між ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» та АТЗТ Авіокомпанія «Вітаїр» на суму 7000000,00 грн. по забезпеченню при виконанні аерофотознімальних робіт недійсним.

Щодо позовних вимог про стягнення в дохід держави з АТЗТ Авіокомпанії «Вітаїр» та                           ДП «Чернівецький облавтодор» кошти в сумі 7000000,00 грн., як такі, що отриманні без встановлених законом підстав, суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити виходячи з такого.

Як вбачається із акту перевірки, в ході перевірки встановлено, що АТЗТ «Авіокомпанія «Вітаїр» не отримав спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Вказана обставина, стала підставою до звернення  ДПІ у м. Чернівці до суду із згаданим позовом.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, передбачені ч. 1 ст. 208  Господарським кодексом України, зокрема якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Цю норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним є нікчемним. У силу ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання судом такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судом не вимагається.

Системний аналіз свідчить, що санкції передбачені ст. 208 Господарського кодексу України  можуть бути застосовані за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Водночас застосування приписів указаної норми можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобов'язання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобов'язання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій.

Органи державної податкової служби, вказані в абз. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), можуть на підставі п. 11 цієї статті подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Висновок суду про нікчемність правочину має міститися у мотивувальній, а не резолютивній частині судового рішення.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час судового розгляду справи позивач не довів умисел у АТЗТ Авіокомпанії «Вітаїр» та ДП «Чернівецький облавтодор» на укладення угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та не надав відповідних доказів.

Посилання ДПІ у м. Чернівці на обґрунтування позовних вимог про вчинення правочину між ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» та АТЗТ «Авіокомпанія «Вітаїр» без отримання останнім спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних і картографічних робіт, на думку суду є необґрунтованим, оскільки згідно ст. 227 ЦК України такий правочин є оспорюваним.

Суд вважає, що санкції передбачені ст. 208 Господарського кодексу України не можуть бути застосовані за вчинення правочину який є оспорюваним.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід держави з АТЗТ Авіокомпанії «Вітаїр» та ДП «Чернівецький облавтодор» кошти в сумі 7000000,00 грн., як такі, що отриманні без встановлених законом підстав є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат відмовлено, а також за відсутності у відповідачів витрат, відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати не компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 2, 70, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                          В.К. Левицький

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 11.07.2011 р.