Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-7044/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Брага А.В.

                                                              Доповідач  -  Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 червня 2011 року                 Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :

                        Головуючого  судді :  Перцової В.А.

                        Суддів:                         Калиновського А.Б., Лисичної Н.М.     

                        При секретарі:             Керімовій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна фірма "Домобуд", треті особи: виконком Дніпропетровської міської ради, комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське БТІ" Дніпропетровської обласної ради та за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельна фірма "Домобуд", ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В :

    Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2 лютого 2011 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ проектно-будівельна фірма "Домобуд", треті особи: виконком Дніпропетровської міської ради, комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське БТІ" Дніпропетровської обласної ради та позову ОСОБА_3 до ТОВ проектно-будівельна фірма "Домобуд", ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру.

    ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні її позову та ухвалити нове рішення, задовольнивши її позовні вимоги.

    В обґрунтування апеляційної скарги вона посилається на те, що суд не врахував обставини справи, на дані докази та судову практику по аналогічним справам.

    При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 22 січня 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ ПБФ "Домобуд" було укладено договір про дольову участь у будівництві № 31/1 від 22 січня 2007 року, відповідно до умов якого відповідач прийняв ОСОБА_2 у дольове капітальне будівництво чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 і зобов'язався після введення об'єкту в експлуатацію передати їй цю квартиру та сприяти в отриманні правовстановлюючих документів, а ОСОБА_2 зобов'язалась сплатити обумовлену сторонами суму за розробку проектно-кошторисної документації і за будівництво квартири та прийняти квартиру у власність після введення будинку в експлуатацію.

    ОСОБА_2 23 січня 2007 року передала відповідачу 711 400 грн., що становить загальну вартість квартири,  а відповідач, згідно акту прийомки-передачі від 16 листопада 2009 року передав їй вищевказану квартиру.

    Однак, секція 3 житлового будинку по АДРЕСА_1, де розташована дана квартира, в експлуатацію не введена, що не заперечується ні однією із сторін.

     Апеляційний суд вважає, що за таких обставин, районний суд обґрунтовано, керуючись ст. ст.  182, 328, 331 ЦК України, ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 4 Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру.

    Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд не врахував висновки Інституту Дніпроагропроект, яким було проведено обслідування технічного стану будівельних конструкцій квартири, і в яких зазначено, що основні несучі конструкції житлового будинку знаходяться у нормальному і задовільному стані; всі інженерні системи до будинку підведені і функціонують задовільно, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, в установленому законом порядку питання щодо введення в експлуатацію спірного об'єкту не вирішувалось.

     Також, не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позову судові рішення по іншим аналогічним цивільним справам, так як вони не мають преюдиціальної сили для даної справи.

    Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення районного суду частині відмови в задоволенні її позову залишити без змін.

    В решті рішення  районного суду не оскаржено.

    Керуючись ст.ст.307, 308  ЦПК України, апеляційний суд, -

У  Х  В  А  Л  И  В  :

   Апеляційну скаргу   ОСОБА_2  відхилити.

   Рішення  Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2 лютого 2011 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2                                                                                   залишити без змін.

   Ухвала апеляційного суду  набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

                         Судді: