Справа № 22-ц-1829/11 01.07.2011 01.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1829/11 Суддя суду 1-ї інстанції Боброва І.В.
Категорія 40 Доповідач апеляційного суду Ямкова О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
1 липня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Шолох З.Л.,
суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,
при секретарі Шпонарської О.Ю.,
за участю: позивача – ОСОБА_3,
відповідач – ОСОБА_4,
представника відповідача – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2011 року
за його позовом
до ОСОБА_4, редакції газети «Нова Миколаївська газета» про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
9 лютого 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, редакції газети «Нова Миколаївська газета» про спростування недостовірної інформації, що ганьбить його ділову репутацію, та відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що в газеті «Нова Миколаївська газета» за № 37 від 22-28 вересня 2010 року опубліковано інтерв’ю з головою профспілки ЧСЗ ОСОБА_4 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1». У цієї статті голова профкому ОСОБА_4 надав інформацію щодо нього та його роботи, яка не відповідає дійсності, та ганьбить його ділову репутацію. Внаслідок публікації цієї статті йому спричинено моральні страждання.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати оспорені відомості, викладені у статті такими, що не відповідають дійсності та ганьблять його ділову репутацію, зобов’язати редакцію газети спростувати недостовірну інформацію в тій же самій газеті, надрукував наданий ним текст спростування і стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь 1530 грн. моральної шкоди.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким його вимоги задовольнити, посилаючись на неналежну оцінку судом доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першій інстанції керувався тим, що інформація, яка була надана відповідачем ОСОБА_4 в якості інтерв’ю газеті «Нова Миколаївська газета» є оціночним судженням щодо роботи та поведінки позивача як посадової особи профспілкового органу.
З такими висновками слід погодитися, оскільки вони є обґрунтованими і відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1992 р. «Про інформацію» її визначено як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі й навколишньому природному середовищі. Згідно зі ст. 47-1 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Такими судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, які містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Право висловлювати судження, оцінку та думку гарантовано ст. 34 Конституції України. Це право також закріплено у ст. 10 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.
За змістом ч. 4 ст. 17 Закону України від 23 вересня 1997 р. «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» необхідно встановити наявність злого умислу журналіста або службових осіб засобу масової інформації, а також наслідки використання позивачем можливостей позасудового спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі й гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому.
Як вбачається із матеріалів справи, 22-28 вересня 2010 року в газеті «Нова Миколаївська газета» за № 37 опубліковано інтерв’ю з головою профспілки ЧСЗ ОСОБА_4 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому надруковано, зокрема, оспорюване позивачем висловлювання, а саме: «в последнее время герой Вашего вопроса (позивач) отличился только тем, что в дни, когда на заводе ежемесячно происходит начисление заработной платы, и финансовая служба завода уже согласовывает нюансы с начальниками цехов и подразделений, он устраивает «шоу одного актера» с требованием выдать зарплату. А через пару дней везде рассказывает, что зарплата выплачена только благодаря его активности».
Це висловлювання в контексті статті – інтерв’ю є оціночним судженням ОСОБА_4 відносно поведінки позивача ОСОБА_3 та участі його в подіях, які викликають суспільний інтерес. Викладення їх в алегоричної манері, з приведенням відповідачем особистих думок і критичних оцінок, а також суджень ні є інформацією, яка не відповідає дійсності та може принижувати ділову репутацію позивача.
До того ж, відповідач ОСОБА_4 не мав намір образити позивача, так як метою його інтерв’ю було висвітлення роботи професійних спілок та їх посадових осіб з метою належного виконання ними своїх зобов’язань.
З урахуванням викладеного суд дійшов правильного висновку про безпідставність заявлених вимог, а тому обґрунтовано відмовив в позові. В зв’язку з чим, апеляційна скарга в силу ч. 1 ст. 308 ЦПК підлягає відхиленню.
Доводи ОСОБА_3, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді