Справа  2-а-6412/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23.06.2011  року  Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого  судді                                        Чумак Н.О.

при секретарі                                                  Хачатурян М.Ю.

         розглянувши у відкритому  судовому засіданні в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернулася  в суд з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні  нарахування та виплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни» та з вимогою зобов’язати відповідача донарахувати та виплатити  йому недоплачені суми щомісячної  державної соціальної допомоги, як особі що має статус «дитина війни» за період  з 01 січня 2006 року по 01 червня 2011 року у вигляді підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача починаючи з 01 червня 2011 року нараховувати та виплачувати їй як особі, що має статус «дитина війни» щомісячну державну соціальну допомогу  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у подальшому протягом усього часу дії закону. В судове засідання позивачка не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, в порядку письмового провадження.

        Відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області правом на участь в судовому засіданні не скористався, в судове засідання не з»явився, своїх пояснень про визнання або заперечення позовних вимог до суду не надали, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

       Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

         Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,  відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  № 2195 від 18 листопада 2004 року, /надалі –Закон №2195/ має статус «дитини війни», перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а тому згідно зі ст.6  Закону №2195 має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

                Відповідно до вимог статті 6 Закону від 18 листопада 2004 року /чинна з 01 січня 2006 року/ дітям війни пенсії або щомісячне довічне   грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

             Дію ст.6 Закону на 2006 рік було зупинено на підставі п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України від 22 березня 2005 року» № 3235-1У.Законом України від 22 березня 2006 року № 3367-1У «Про внесення змін до Закону України « Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 вказаного Закону. Вказані зміни набули чинності через десять днів  після опублікування 22 березня 2006 року, тобто 02  квітня 2006 року було відновлено дію ст.6 в редакції від 01 січня 2006 року. Але відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року  /із змінами, які були внесені 19 січня 2006 року/ зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В зв’язку з тим, що в 2006 році Кабінетом Міністрів України так і не було визначено порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни». Тому суд вважає, що позовні вимоги  позивача в цій частині  не підлягають задоволенню.

             Дію ст.6 Закону на 2007 рік також було зупинено ст.111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та визначено, що у в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону  №2195, виплачуються особам, які  є інвалідами/крім  тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту»/ у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

           Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 рік були визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2007 рік щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону №2195, тобто було відновлено  дію ст. 6 Закону № 2195.

         Враховуючи викладене ОСОБА_2 Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачці починаючи з липня 2007 року, після прийняття рішення Конституційним Судом України. За період з січня 2007 року по 09 липня 2007 року у відповідача підстав для перерахунку  не було.

           Законом  України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI ст.6 Закону України №2195 була викладена  в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

         Зміни внесені п.п.2 п.41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1 визнано такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням  Конституційного Суду  України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

           Тому з 09 липня 2007 року по 22 травня 2008 року  було відновлено право на нарахування підвищення пенсії «дітям війни» на 30% мінімальної пенсії за віком.

            Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік » від 26 грудня 2008 року № 835-У1 та Законом України «Про державний бюджет  на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154-У1  зупинення дії ст.6 Закону України №2195 передбачено не було.

           Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  рішення щодо призначення, донарахування, перерахунку пенсії приймаються  територіальними органами Пенсійного фонду України  за місцем проживання позивача.      

           Відповідно до ст. 7 Закону України №2195 за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом. Наділивши  дітей війни соціальною гарантією передбачену Законом №2195,держава взяла на себе зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають статус «діти війни».

        Ст. ст. 21, 22 Конституції України передбачає, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64 Конституції України визначено вичерпний перелік таких випадків.

          Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими і мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

                 Суд вважає, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів для забезпечення виплат для  зазначеної доплати до пенсії позивачеві, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону  №2195.

                   Нормативно-правовим актом, що визначає зміст поняття та розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  від 09 липня 2003 року № 1058-1У.Статтею 28 вказаного Закону встановлено мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону  застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тому відповідно до п.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини/аналогія закону/. Тому при розрахунку  мінімальної пенсії  слід застосовувати розмір прожиткового мінімуму, обчисленого відповідно до ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

                Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє позивача, яка має статус «дитина війни» права на отримання такої надбавки.

              Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судом встановлено, що позивач звернувся до суду 03 червня 2011 року, тому строк  звернення позивачем до суду з вимогою  про перерахунок та виплату йому  щомісячної допомоги як «дитині війни» за період з 01 січня 2006 року по 03 грудня 2010  року  позивачем пропущений без поважних причин.

            З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та визнати протиправною бездіяльність відповідача  щодо не нарахування та не виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно  до ст.6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» за період з 03 грудня 2010 року з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених коштів.              

           Керуючись ст.ст. 6, 7, 158, 159, 183-2 КАС України, ст. ст.1,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,

П О С Т А Н О В И В:

           Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

        Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1   надбавки до пенсії як «дитині війни» за періоди з 03 грудня 2010 року - протиправними.

Зобов'язати відповідача, ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 03 грудня  2010 року у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до статті 28 Закону України № 1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум.

                     В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

       Постанова суду  може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до апеляційного суду.

              У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України,а також прийняття постанови у письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя                                                  Н.О. Чумак