Справа № 2-2194 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2007 року Галицький районний суд м.Львова в складі головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Гаврилюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Галицького районного центру зайнятості м.Львова до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості,

встановив:

Галицький районний центр зайнятості м.Львова звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості.

В обґрунтування заявленого позову, покликається на те, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Галицькому РЦЗ як безробітна з 12.12.2002 року по 07.06.2004 року. Під час перебування на обліку вона 19.02.2003 року зареєструвалася як приватний підприємець і не повідомила про це службу зайнятості та продовжила перебувати на обліку, отримуючи допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу обманним шляхом. Перебуваючи на обліку після реєстрації як приватний підприємець, вона скеровувалася на навчання за кошти фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Враховуючи вищенаведене просить позов задоволити, стягнути з відповідачки в їхню користь 893,74 грн. витрачених службою зайнятості як допомога по безробіттю та 645,63 грн. в користь Львівського обласного центру зайнятості витрачених на навчання відповідачки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов Галицького районного центру зайнятості м.Львова заперечили, дали пояснення, що відповідачка дійсно перебуваючи на обліку в Галицькому РЦЗ як безробітна з 12.12.2002 року по 07.06.2004 року, 19.02.2003 року зареєструвалася як суб'єкт підприємницької діяльності, про що було повідомлено РЦЗ. При цьому жодної господарської діяльності вона не здійснювала до 2006 року. Крім того вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду для звернення з даною позовною заявою. Більше того, позивач просить стягнути частину суми в користь Львівського обласного центру зайнятості, хоча ці установи є різними юридичними особами. Враховуючи вищенаведене, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов Галицького районного центру зайнятості м.Львова слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови  виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до наказу № 2671 від 12.12.2002 року Галицького РЦЗ (а.с.18) ОСОБА_1 визнана безробітною. Згідно наказу № 2674 від 12.12.2002 року Галицького РЦЗ (а.с.22) Грицак призначено допомогу по безробіттю.

Як вбачається з наказу № НТ 040607 від 07.06.2004 року Галицького РЦЗ (а.с.8), ОСОБА_1 у зв'язку з працевлаштуванням знята з обліку та їй припинено виплату матеріальної допомоги.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с.40) вбачається, що ОСОБА_1 19.02.2003 року зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

Таким чином, з даного часу, відповідно до п.8 Положення про порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 27 квітня 1998 року, яке було чинним на час спірних правовідносин, відповідачка мала знятися з обліку та не отримувати відповідне забезпечення в Галицькому РЦЗ, що остання не зробила.

Згідно ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п."и" ст.ЗО Закону України „Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року, виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги припиняється у разі одержання їх обманним шляхом.

Як вбачається з довідки Галицького РЦЗ від 14.06.2007 року (а.с.65), відповідачка ОСОБА_1 з лютого 2003 року по червень 2004 року отримала 893 гривні 74 копійки допомоги по безробіттю.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вказану суму слід стягнути з ОСОБА_1 в користь позивача як суму витрачених службою зайнятості коштів як допомогу по безробіттю.

Судом не береться до уваги твердження відповідачки та її представника про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки суд приходить до висновку, що такий не пропущено, оскільки ОСОБА_1 не повідомила РЦЗ про свою реєстрацію як СПД, про даний факт позивачу стало відомо 05.07.2006 року з інформації, отриманої з Управління державної реєстрації Львівської міської ради (а.с.11).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки коштів, витрачених на навчання, то з листа Львівського ОЦЗ від 20.07.2006 року (а.с.21) вбачається, що на підвищення кваліфікації ОСОБА_1 в національному університеті „Львівська політехніка" за період з 10.02.2004 року по 07.05.2004 року Львівським обласним центром зайнятості витрачено 645,63 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не представлено даних, на підставі чого він звертається з вказаною вимогою, чи уповноважував його в законний спосіб Львівський обласний центр зайнятості на це, вказана організація є окремою юридичною особою, а тому в таких вимогах Галицького районного центру зайнятості м.Львова слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4,10,60,88,212,215 ЦПК України, Законом України „Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року, Положенням про порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 27 квітня 1998 року, суд

вирішив:

Позов Галицького районного центру зайнятості м.Львова задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Галицького районного центру зайнятості м.Львова 893 гривні 74 копійки витрачених службою зайнятості як допомога по безробіттю.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Галицького районного центру зайнятості м.Львова ЗО грн. сплачених ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та в користь держави 51 гривню судового збору.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня складання рішення у повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення в повному обсязі виготовлене 18.06.2007 року в 15 год.