Справа № 11-389/11 23.06.2011 23.06.2011 04.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-389/2011 року Головуючий у першій інстанції
Категорія: ст.ст. 115 ч. 2 п.4, суддя: Степанова В.М.
ст. 125 ч. 2, ст. 186 ч. 2, Доповідач апеляційного суду:
ст.129 ч.1 КК України суддя: Губа О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Маркової Т.О.
суддів: Гребенюк В.І., Губи О.О.
за участю прокурора: Гаврилка О.О.
потерпілої: ОСОБА_1
засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 квітня 2011 року, яким засуджений
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Весняне Миколаївського району Миколаївської області, громадянин України, з загальною середньою освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1, раніше судимий 16.06.2005 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186, ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 18.04.2008 року за відбуттям строку покарання,
– за ч. 2 ст. 125 КК України на 150 годин громадських робіт;
– за п. 4 ч.2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі;
– за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі;
– за ч. 1 ст. 129 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 15 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь:
– ОСОБА_3 1300 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. – моральної шкоди;
– ОСОБА_1 9260 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. – моральної шкоди;
– НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області 912 грн. 72 коп. в рахунок витрат, пов’язаних з проведенням експертиз.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 05 вересня 2010 року, приблизно о 05 годині 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в приміщенні кімнати АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс ряд ударів в область обличчя та тулубу ОСОБА_3, які згідно висновку судово –медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Крім того, 08 вересня 2010 року, близько 07 години 30 хвилин, ОСОБА_2 з метою досягти примирення з ОСОБА_1, з якою з липня 2009 року до серпня 2010 року перебував у незареєстрованому шлюбі, прийшов до будинку АДРЕСА_1. Виявивши в будинку ОСОБА_4, яка на його думку сприяла розірванню його відносин з її дочкою ОСОБА_1, на ґрунті виниклих неприязних стосунків, з метою позбавлення потерпілої життя з особливою жорстокістю, ножем, що мав при собі, наніс ОСОБА_4 не менше шести ударів область обличчя та тіла, від яких потерпіла впала. Після цього, ОСОБА_2, з метою заподіяння ОСОБА_4 особливих страждань, перетягнув потерпілу до кімнати, де знаходився її шестирічний онук ОСОБА_5, який був наляканий, намагався захистити потерпілу та допомогти їй. Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_2 усвідомлюючи, що спричиняє ОСОБА_4 фізичний біль, перетягнув її до ванної кімнати та залишив її на підлозі, та ще приблизно через 30 хвилин молотком, який взяв на кухні, наніс потерпілій п’ять ударів в область голови.
Смерть ОСОБА_4 настала від гострого недокрів’я внутрішніх органів, яке розвилося внаслідок внутрішньочеревної кровотечі, що утворилася при пошкодженні печінки і брижі тонкого кишечника, внаслідок проникаючих колото – різаних поранень передньої черевної стінки в сукупності з отриманою черепно-мозковою травмою, через 10 – 20 хвилин після отриманих поранень.
Після цього, близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні зазначеного будинку в присутності малолітнього ОСОБА_5, шляхом вільного доступу відкрито заволодів майном ОСОБА_4 та ОСОБА_1 загальною вартістю 1201 грн.
Залишаючи місце події, ОСОБА_2 взяв із собою малолітнього ОСОБА_5, при цьому повідомивши по телефону його матері – ОСОБА_1, яка на той час перебувала в м. Миколаєві, про те, що син знаходиться у нього, і якщо вона відмовиться з ним зустрітися чи звернеться за допомогою до правоохоронних органів, погрожував вбити її сина. На підтвердження висловлених погроз повідомив, що має при собі ніж та змусив малолітнього ОСОБА_5 підтвердити його знаходження зі ОСОБА_2 Погрози про можливе вбивство сина ОСОБА_1 сприймала як реальні та побоювалась їх здійснення.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене йому покарання. На думку апелянта суд першої інстанції не врахував ряд пом’якшуючих його вину обставин, а саме: щире каяття, визнання вини, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, матері пенсійного віку, яка перенесла тяжку операцію та втрату чоловіка, а також наявність місця роботи та сім’ї.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 на підтримку своєї апеляції, який просив пом’якшити покарання до 12 років позбавлення волі, заперечення потерпілої ОСОБА_6, думку прокурора Гаврилка О.О. про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду – без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні ним зазначених у вироку злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами і є обґрунтованими, що апелянтом в апеляції не оспорюються.
Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125, п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 129 КК України.
Призначаючи засудженому ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, один з яких є особливо тяжким, дані про особу, який раніше судимий, негативно характеризується за місцем проживання, обставини, які пом’якшують покарання – визнання вини та наявність на утриманні неповнолітньої дитини, обставини, які обтяжують покарання – вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що призначаючи покарання суд не врахував наявність дружини, з якою він перебуває в незареєстрованому шлюбі та її дітей, оскільки один із злочинів він вчинив відносно цієї сім’ї.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_2 покарання відповідає тяжкості злочину та даним про особу винного, тому воно є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
За таких обставин, колегія суддів підстав для пом’якшення ОСОБА_2 покарання, як просить апелянт, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 квітня 2011 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий:
Судді: