2-352/11

                                                                           Рішення

Іменем України

 22.06.2011                                                                                      місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Гноєвой С.С.,

при секретарі                      Ковальовій М.В.,

          за участю позивача                    ОСОБА_1

представника позивача           ОСОБА_2,

          відповідачки                              ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням, зміну умов договору найму жилого приміщення,  

третя особа: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт - 255», -

                                                                   В С Т А Н О В И В:

          В листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням, а саме квартирою №149 будинку 255 по вулиці Таганрозькій в місті Маріуполі, та зміну умов договору найму жилого приміщення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в 2010 році відповідачка, яка є його матір’ю, отримала двокімнатну квартиру  АДРЕСА_1, загальною площею 27,9 м2 . Квартира разтошована в багатоповерховому будинку та має дві ізольовані кімнати площею 15,5 м2 та 12,4 м2, а також коридор, ванну кімнату, санвузол, кухню. Він відповідно до ордеру на жиле приміщення є членом сім’ї наймача, користується усіма правами наймача та зареєстрований в даному приміщенні. Між позивачем та відповідачкою склались вкрай неприязні стосунки, оскільки відповідачка перешкоджає йому проживати в спірній квартирі, що стало підставою для його подальшого звернення до суду із позовом про вселення та визначення порядку користування квартирою. Оскільки рішенням Орджонікідзевського районного суду від 02.09.2010 року його позовні вимоги було задоволено частково, а саме було вселено у спірну квартиру, однак відмовлено у визнанні права користування окремою ізольованою кімнатою площею 15,5 м2, позивач посилаючись  на норми діючого Житлового законодавства та відсутність у нього іншого житла просив змінити умови договору найму жилого приміщення квартири АДРЕСА_1, з укладанням зі сторонами окремих договорів найму жилого приміщення, та визначити порядок користування квартирою №149 будинку 255 по вулиці Таганрозькій в місті Маріуполі, виділивши позивачу у користування кімнату площею 12,4 м2, а відповідачці ОСОБА_3 кімнату  площею 15,5 м2, інші підсобні приміщення коридор, ванну кімнату, санвузол, кухню залишити у загальному користуванні.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, крім того позивач зазначив, що на час отримання квартири у нього з матір’ю були добрі стосунки, однак у подальшому вони погіршились, вона стала виганяти його з квартири та обіцяла висилити, оскільки їй була потрібна самотність. Відповідачка стала створювати неможливі умови для його проживання в спірної квартирі, влаштовувала сварки, погрожувала, заставляла сміттям його кімнату. Ці обставини змусили його проживати у бабусі. Через деякий час відповідачка стала погрожувати йому що висилить його через тривале не проживання у квартирі і він був змушений звернутись до суду. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

          Відповідачка ОСОБА_3 заперечуючи проти позову, в судовому засіданні пояснила, що після отримання спірної квартири стосунки із сином були добрі і вона не перешкоджала йому потрапити до квартири. Він сам забажав мешкати у бабці і вона його з квартири не виганяла. Відповідачка визнала що позивач має з нею рівне право на спірну квартиру, однак заперечувала проти визначення порядку користування квартирою, оскільки ізольовані кімнати є нерівноцінними. Крім того, відповідачка вважала, що після вирішення питання щодо визначення порядку користування квартирою та розділу особових рахунків, позивач приватизує свою кімнату та продасть її.  

          Заслухавши позивача та відповідача, представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ордеру на жиле приміщення №006258 виданого виконавчим комітетом Маріупольської міської Ради 22 січня 2010 року відповідачка ОСОБА_3 отримала право на заняття жилого приміщення квартири АДРЕСА_1, загальною площею 27,9 м2. Склад родини становить ОСОБА_1 – син. (а.с.5)

З копії особистого рахунку № 6/149 вбачається, що в двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають: відповідачка ОСОБА_3 - мати,  позивач ОСОБА_1 – син. (а.с.4)

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні  з  наймачем  усіма  правами  і  несуть усі обов'язки,  що випливають з договору найму жилого  приміщення.  Повнолітні  члени сім'ї  несуть  солідарну  з  наймачем  майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів  сім'ї наймача належать дружина наймача,  їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони  постійно  проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Такого права, як вбачається з даних копії особового рахунку на спірне житло, набув позивач по справі ОСОБА_1 син наймача квартири – відповідачки ОСОБА_3

Відповідно до ст. 104 ЖК України члени сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього кодексу.  У разі  відмовлення  членів  сім'ї  дати  згоду  на укладення окремого договору найму,  а також  у  разі  відмови  наймодавця  в укладенні  такого  договору  спір  може  бути  вирішено в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовом щодо його вселення до спірної квартири, а також зміну умов договору найму жилого приміщення із відкриттям окремого особистого рахунку. Так відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 02 вересня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме його було вселено до квартири АДРЕСА_1, в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2010 року рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 02 вересня 2010 року в цій частині було залишено без змін. Однак відповідно суті позовних вимог викладених в рішенні суду від 02.09.2010 року позивач просив визначити порядок користування житловим приміщенням виділивши йому в користування жилу кімнату площею 15,5 м2  , а відповідачці – жилу кімнату площею 12,4 м2 . Предметом же розгляду зазначеної справи є жила кімната площею 12,4 м2 , яку позивач просить виділити йому в користування, розуміючи при цьому, що його частка буде заменша ніж частка відповідачки по справі, якій він просить виділити у користування жилу кімнату площею 15,5 м2.      

Відповідно до ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є ізольоване жиле приміщення.

За схемою поверхового плану квартира АДРЕСА_1, жилою площею 27,9 м2 складається з двох ізольованих жилих кімнат площею 15,5 м2  та 12,4 м2 , кухні площею 7,9 м2, туалету і ванної кімнати та коридору, тобто за технічними характеристиками можливе виділення в користування жилих кімнат відповідно до вимог позивача.

Частка кожного з жильців спірної квартири становить 13,9 м2 . Проте, при виділенні позивачу жилої кімнати площею 12,4 м2 , його частка буде за менше частки відповідачки в жилий площі квартири на 3,1 м2 або за менше ідеальної частки, що припадає на кожного з мешканців на 1,5 м2 .

За положеннями п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України" № 2 від 12 квітня 1985 р. (з подальшими змінами та доповненнями)  в силу ст. 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням  укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак, поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов і викличе необхідність постановки на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Отже, відступ від рівності часток може бути спричинено лише об'єктивною невідповідністю таким часткам наявних на даній площі ізольованих житлових помешкань.

Як зазначено в листі Верховного Суду України від 26.05.2001року, виходячи з правил ст. 63 ЖК України, жиле приміщення, що виділяється при зміні договору найму жилого приміщення на вимогу члена сім'ї наймача (ст. 104 ЖК), не може бути меншим від рівня середньої забезпеченості жилою площею в даному населеному пункті за загальним розміром, а не за часткою жилої площі, яка припадає на кожного із членів сім'ї, що виділяються.

Зважаючи, що розмір жилої площі, що припадає на сторони, при виділу їм у користування ізольованих жилих кімнат площею 15,5 м2  та 12,4 м2, завбільший, аніж передбачено нормою жилої площі, що припадає на одну особу по м. Маріуполю, суд не вбачає обставин, за яких штучно погіршуються житлові умови сторін, що може викликати необхідність їх постановки на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов.  

За таких обставин, виділ позивачу жилої кімнати площею 12,4 м2, а відповідачці кімнати площею 15,5 м2, які є ізольованими жилими приміщеннями, суд, із врахуванням технічних характеристик жилого приміщення і вимог житлового законодавства, в тому числі ч. 2 ст. 50 ЖК України, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги і змінити умови договору найму жилого приміщення та визначити порядок користування спірною квартирою за варіантом, викладеним у позовній заяві. Визначення саме такого порядку користування жилого приміщення буде способом розв'язання конфліктної ситуації в сім'ї і вирішення житлового спору, що виник між сторонами.   

На підставі ст.ст. 63, 64, 103, 104 ЖК України; п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України" № 2 від 12 квітня 1985 р. та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -           

                                                        В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням, зміну умов договору найму жилого приміщення - задовольнити.

Змінити умови договору найму жилого приміщення квартири АДРЕСА_2.

Визначити порядок користування квартирою №149 будинку 255 по вулиці Таганрозькій в місті Маріуполі Донецької області, виділивши ОСОБА_1 у користування кімнату № 6 площею 12,4 м2, а ОСОБА_3 кімнату № 5 площею 15,5 м2.   

Інші підсобні приміщення: коридор, ванну кімнату, санвузол, кухню залишити у спільному користуванні сторін.   

Зобов'язати Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт - 255» укласти зі сторонами окремі договори найму жилого приміщення.

          Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя _________________________