Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-13106/10 Головуючий у 1 й інстанції - Литвинчук В.П.
Доповідач - Красвітна Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого –Красвітної Т.П.
суддів: Дерев’янка О.Г., Черненкової Л.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська
на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність, перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та сплати суми боргу ,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу з сім’ями з дітьми»відповідач зобов’язаний їй виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, проте відповідач в порушення зазначених вимог закону не здійснює належні нарахування та виплати, тому позивачка просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплати їй державної допомоги; зобов’язати відповідача призначити відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»допомогу при народженні дитини, у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження дитини в розмірі 10463 грн. 80 коп.; стягнути з відповідача недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 1963 грн. 80 коп.; зобов’язати відповідача призначити відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з вересня 2007 року по 01 січня 2009 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.09.2007 року 463 грн., з наступним підвищенням виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку; стягнути з відповідача недоотриману суму допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 6112 грн. 41 коп.; стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22 вересня 2009 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року; зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська перерахувати та до виплатити недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_2 з 10 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року; вирішено питання щодо судових витрат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»в редакції до 01.01.2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до Постанови КМУ №32 від 16.01.2007, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи.
Пунктом 14 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію частини 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі №6рп/2007 положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.
Відповідно до пунктів 3, 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення і це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки зупинення дії частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»визнано таким, що суперечить Конституції України, а також визнані неконституційними положення пункту 14 статті 71, абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», суд першої інстанції обгрунтовано визнав протиправними дії Управління праці і соціального захисту населення щодо виплати допомоги в розмірі, меншому ніж прожитковий мінімуму для дітей віком до 6 років.
Отже, право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачка має з 10.09.2007 по 31.12.2007р.
З квітня по вересень 2007 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становив 463гр, з жовтня по грудень –470гр.
Натомість з вересня по грудень 2007 року позивачка отримувала допомогу у значно менших розмірах, що підтверджується довідкою (а.с.13).
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок недоплаченої допомоги у період з 10 вересня по 31 грудня 2007 року, за виключенням отриманих у цей період сум допомоги.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду прийнята у відповідності з вимогами закону та не має підстав для її скасування та ухвалення нового судового рішення, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська відхилити.
Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий
Судді