Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-5201/11 Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П.
Категорія 56 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Сіромашенко Н.В.,
суддів Можелянської З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі Костюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, 3-я особа: Державна податкова адміністрація в Дніпропетровській області про визнання розписки безгрошовою, а правочину недійсним,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 1040356 грн. 55 коп., три відсотки річних 27362 грн. 80 коп. та судові витрати, а всього 1069539 грн. 35 коп., в іншій частині позову відмовлено; відмовлено також в задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_4
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 та задоволені зустрічного позову.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 20 липня 2008 року, складеної ОСОБА_4 власноручно, останній зобов'язався виплатити ОСОБА_3 гроші в сумі 50000 Євро і 65000 доларів США до 20 жовтня 2008 року.
Прийшовши до висновку про стягнення боргу та 3% річних, суд 1-ї інстанції виходив з того, що в даному разі між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 20 липня 2008 року був укладений договір позики, щодо якого відповідач отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 50000 Євро і 65000 доларів США, які зобов'язався повернути в обумовлений строк, а саме: до 20 жовтня 2008 року, що виконано ним не було. Частково задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд врахував курс валют, встановлений НБУ станом на день ухвалення рішення. Відмовляючи в задоволені позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд 1-ї інстанції посилався на те, що законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди за даних правовідносин. Залишивши без задоволення зустрічну позовну заяву, суд 1-ї інстанції посилався на відсутність доказів на підтвердження позовних вимог.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст.ст. 203, 216, 625, 1049, 1050 ЦК України, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відмови в задоволені зустрічної позовної заяви.
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків рішення суду 1-ї інстанції, які є вірними, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.
За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: