Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-6973/11 Головуючий у 1 й інстанції - Макаров М.О.
Категорія 56 Доповідач - Кочкова Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кочкової Н.О.
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.
при секретарі –Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 4 квітня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено: розділено домоволодіння АДРЕСА_1 за другим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи №2430/2431/2432-10 від 23 грудня 2010 року. Виділено ОСОБА_3 приміщення, які зафарбовані в помаранчевий колір, а саме: НОМЕР_1 в житловому будинку літ. А: прим. 1-6 (30,7 кв.м.) - вітальня; в прибудові літ. А1 : прим. 1-4 - тамбур, площею 1,8 кв.м., прим. 1-5 - ванна кімната, прим. 1-9 (4,2 кв.м.) - санвузол; в прибудові літ. А : прим. 1-8 (19,6 кв.м.) - кухня; в сінях літ. А : прим. 1-І (9,5 кв.м.) - сіни; в прибудові літ А-3: прим. 1-11 (18,4 кв.м.) -житлова кімната, прим. 1-7 (18,8 кв.м.) - гараж; в підвалі під житловим будинком літ. А : прим. 1-2 (6,8 кв.м.) - котельна; прим. 1-1 (5,0 кв.м.) - сходова клітина; прим. 1-3 (15,7 кв.м.) –пральня, а також надвірні будівлі та споруди в тому числі загального користування: оглядова яма в літ. А-3, ґанок, літня кухня літ. Б, зливна яма - з.я., навіс літ. Е, Ѕ №1 хвіртка, 1/2 №2 хвіртка, 1/2 №3 огорожа, Ѕ №6 мостіння.
Виділено ОСОБА_2 приміщення, які зафарбовані у зелений колір, а саме: НОМЕР_2 в житловому будинку літ. А: прим. 1-10 - житлова кімната (загальною площею 34,9 кв.м.), в прибудові літ. А': прим. 1-14 (2,1 кв.м.) - санвузол, прим. 1-15 (4,4 кв.м.) - коридор; в прибудові літ. А": прим. 1-12 (10,5 кв.м.) - житлова кімната, прим. 1-13 (9,4 кв.м.) - житлова кімната, в сінях літ. а: прим. 1-II (11,4 кв.м.) –веранда, а також надвірні будівлі та споруди: гараж літ. В, підвал літ. В, сарай літ. Г, сарай літ. Д, навіс літ. Ж, теплиця літ. З, сарай літ. 31, вбиральня літ. Л, №4 огорожа, №5 огорожа, 1/2 №1 ворота, 1/2 №2 хвіртка, 1/2№3 огорожа, 1/2 №6 мостіння.
Зобов'язано ОСОБА_2 виконати переобладнання, а саме: замурувати частину отвору над сходами сходової площадки між 1-м та 2-м поверхом, а саме між прим. 1-6 та прим. 1-10, встановити глуху перегородку між сходовою площадкою зі сходами та прим. 1-10; для облаштування входу до другого поверху, збудувати сходи та сходову площадку до прим. 1 -II; переобладнати у прим. 1-ІІ віконний проріз у дверний та встановити дверний блок; переобладнати між прим. 1-15 та прим. 1-10 віконний проріз у дверний; у прим. 1-15 встановити перегородку з дверним прорізом та обладнати частину прим. 1-15 під ванну кімнату; прим. 1-13 переобладнати під кухню.
Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обладнати інженерні комунікації для кожного із співвласників квартир №1 та №2 окремо та погодити ці переобладнання в уповноважених установах. Зобов'язано ОСОБА_2 надати можливість доступу до будівель та споруд для технічного обслуговування та ремонту. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 35 574 грн. на відшкодування компенсації частини вартості ідеальної частки, судові витрати /а.с.92-95/
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачкою та відповідачем 07 червня 1988 року був укладений шлюб, в якому 9 травня 1988 року народилася донька ОСОБА_4; 29 серпня 2006 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.24-25). Відповідно до акту приймальної комісії від 15 грудня 1999 року будинок по АДРЕСА_1 прийнятий до експлуатації, а згідно свідоцтва про право власності від 27 грудня 1999 року, виданого Ювілейною селищною радою, право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.23). Згідно державного акту на право приватної класності на землю від 28 травня 1998 року ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка площею 0,1200га на території садового товариства «Ландиш»Ювілейної селищної ради для ведення садівництва (а.с.22).
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2010 року, за позивачкою ОСОБА_3 визнано право власності на Ѕ частину спірного будинку та Ѕ частину земельної ділянки, на якій він розташований (а.с.7-15).
Задовольняючи позовні вимоги про поділ домоволодіння в натурі, суд 1 першої інстанції виходив із того, що майно, придбане у період шлюбу, відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України, являється спільною сумісною власністю подружжя, у разі поділу майна частки подружжя є рівними, відповідач перешкоджає позивачці вільно розпоряджатися та користуватись належною їй часткою, а згідно із ч.1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23 грудня 2010 року вбачається, що можливо розділити будинок з мінімальним переобладнанням та мінімальним відхиленням від ідеальних часток, що не буде порушувати прав сторін у володінні та користуванні будинком. Крім того, суд 1 інстанції посилався на те, що згідно ст.ст. 386, 391 ЦК України власник має право на звернення до суду з позовом про вчинення дій для запобігання порушення свого права, а також вимагати усунення перешкод в праві користування та розпорядження своїм майном.
Однак, із такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права. Відповідно до абз. 3 ч.2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Згідно із ч.1 ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державний реєстрації.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не здійснила державну реєстрацію рішення суду про визнання права власності на Ѕ частину будинку та Ѕ частину земельної ділянки, чого і не заперечувала у судовому засіданні апеляційного суду. За таких обставин висновок суду 1 інстанції про те, що позивачка є співвласником домоволодіння, тому має право вимагати розділу його в натурі - не оснований на законі, оскільки суд не застосував до спірних правовідносин вищевказані норми матеріального права, які підлягали застосуванню. Тому рішення суду підлягає скасуванню (п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України) з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Апеляційний суд також враховує, що згідно свідоцтва про право власності від 27 грудня 1999 року, виданого Ювілейною селищною радою, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності лише на житловий будинок (а.с.23). Із технічного паспорту від 19 серпня 1999 року (а.с.16, зворот) вбачається, що у домоволодінні мається ряд об*єктів, що збудовані самочинно: прибудова А-1-2, житлова прибудова А-11, житлова прибудова А-3, сіни –а, літня кухня –Б, гараж з підвалом В, сарай г, сарай Д, навіси Б,Ж і т.д. Питання про узаконення вказаних будівель та споруд не вирішувалось, право власності на них –не визнано, що виключає можливість урахування їх при поділі домоволодіння в натурі. Крім того, рішенням суду від 14 жовтня 2009 року за позивачкою ОСОБА_3 визнано право власності лише на Ѕ частину будинку.
Крім того, згідно із ст.. 152 ЖК України переобладнання та перепланування житлового будинку, що належить громадянину на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів. Із матеріалів справи вбачається, що Ювілейна селищна рада листом № 116 від 4 лютого 2011 року повідомляє ОСОБА_3, що питання узаконення розділу домоволодіння є виключною компетенцією суду. У порушення вищевказаної норми, дозвіл Ювілейної селищної ради на переобладнання та перепланування житлового будинку у ході розгляду справи –не надавався.
За таких обставин рішення суду від 4 квітня 2011 року не являється законним і обґрунтованим, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –ЗАДОВОЛЬНИТИ.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2011 року –скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі –відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: