Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-6864/11 Головуючий у 1 й інстанції - Циганков В.О.
Категорія 33 Доповідач - Кочкова Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 25 квітня 2008 року о 13 годині на пр. ім.. газети «Правда» у м. Дніпропетровську водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ЗАЗ 110557»державний номер НОМЕР_1, належним ОСОБА_2, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, і скоїв наїзд на автомобіль «Міцубісі Аутлендер»державний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача, який належить йому на праві власності. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.05.2008 року ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП. Згідно висновку спеціаліста від 20.05.2008р. № А74/08 матеріальна шкода складає 32 310, 06 грн., вартість дослідження - 500 грн. Крім того, йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 5 000 грн. З урахуванням уточнень позову, просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду 32 310гр. та вартість авто товарознавчого дослідження –500гр., а з ОСОБА_4 –моральну шкоду у сумі 5 000 грн. Крім того, просив стягнути понесені судові витрати (том 1, а.с.4-5, том 2, а.с.1-2).
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково: стягнуто із ОСОБА_2 матеріальну шкоду 32 310гр. та вартість авто товарознавчого дослідження –500гр., а з ОСОБА_4 –моральну шкоду у сумі 2 000 грн., з відповідачів стягнуто солідарно судовий збір 2 сумі 328гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30гр. (том 2, а.с.16-18).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду 1 інстанції (том 2, а.с.19-21).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що 25 квітня 2008 року о 13 годині на пр. ім.. газети «Правда»у м. Дніпропетровську водій ОСОБА_4, керуючи без довіреності автомобілем «ЗАЗ 110557»державний номер НОМЕР_1, належним ОСОБА_2, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, і скоїв наїзд на автомобіль «Міцубісі Аутлендер»державний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача, який належить йому на праві власності. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.05.2008 року ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП за порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України. Згідно висновку спеціаліста від 20.05.2008р. № А74/08 матеріальна шкода складає 32 310, 06 грн., вартість авто товарознавчого дослідження – 500гр. (том 1, а.с.7, 10, 13, 17-52).
Задовольняючи позовні вимоги і стягуючи із ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди, суд виходив із того, що він є власником джерела підвищеної небезпеки –автомобіля «ЗАЗ 110557»державний номер НОМЕР_1, не довів суду, що автомобіль вибув із його володіння неправомірно, не надав доказів про те, на якій правовій основі ОСОБА_4 керував автомобілем, тому саме ОСОБА_2 повинен відповідати за спричинену моральну шкоду,
Вказані висновки суду 1 інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а згідно із ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
У ході судового розгляду безспірно встановлено, що ОСОБА_2, не оформивши довіреність, залишив ОСОБА_4 автомобіль, у якому знаходився технічний паспорт, та передав ключі від автомобіля. Із заявою про незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2 до правоохоронних органів не звертався, а обов*язок доказування обставин лежить на стороні, яка на ці обставини посилається (ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України). Тому саме ОСОБА_2, як власник транспортного засобу, повинен відповідати за спричинену матеріальну шкоду.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не передавав ОСОБА_4 керування автомобілем, а уклав з ним усну угоду про ремонт, –спростовуються вищенаведеними діями по передачі ОСОБА_4. не тільки автомобіля з технічним паспортом, а і ключів від автомобіля, та відсутністю звернення до правоохоронних органів з приводу незаконного заволодіння транспортним засобом.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що сума матеріальної шкоди, повинна бути підтверджена лише висновком авто товарознавчої експертизи, а не висновком авто товарознавчого дослідження, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки клопотання про призначення експертизи у судовому засідання не заявлялось, і в апеляційній скарзі воно відсутнє. Відсутні також конкретні доводи по незгоді із сумою матеріальної шкоди.
інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, зводяться, в основному, до переоцінки доказів по справі, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи; суд 1 інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, розглянув справу у межах позовних вимог та наданих суду доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги –не вбачається, тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді :