Справа №2-1138/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 червня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої- судді Пузан Л.В.,  при секретарі -   Сиверин Л. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м.  Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради,  третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2,  про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,  -

встановив:

23.05.2007 року позивач ОСОБА_1 який є власником,  житлового АДРЕСА_1,  звернувся до суду з позовом до Вознесенської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно: сарай Г-1 площею 7, 0 кв. м.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначав,  що самовільно на земельній ділянці біля житлового будинку,  яка була надана для його обслуговування та належить йому на праві приватної власності на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку,  виданого 28.12.1994 року,  була збудована вище зазначена будівля,  загальною вартістю 1 659 грн.

Посилаючись на вимоги ч.5  ст.  376 ЦК України та на те,  що при цьому були дотримані будівельно - архітектурні,  санітарні,  екологічні,  протипожежні норми,  про що позивач має відповідні довідки,  зазначена земельна ділянка використовувалася за призначенням,  не порушувалися права та законні інтереси держави та інших осіб,  просив винести рішення про визнання за ним,  права власності на вище зазначене самочинно збудоване майно.

У попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - Вознесенської міської ради у попереднє судове засідання не з'явився,  у заяві на ім'я суду просив справу слухати у його відсутності,  позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визнавав у повному обсязі.

Третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 у попереднє судове засідання не з'явилася,  у заяві на ім'я суду просила справу слухати у її відсутності,  позовні вимоги ОСОБА_3 визнала.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи,  суд встановив,  що позивачу,  належить житловий АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок за № 1967 від 13.06.1978 року.

Для обслуговування зазначеного житлового будинку була надана земельна ділянка площею 0, 0500 га,  що належить позивачу на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку,  зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4163 від 28.12.1994 року та на якій самочинно була зведена вказана будівля.

Відповідно до вимог,  передбачених ч.3  ст.  375 ЦК України,  будівництво проведено з дотриманням будівельно - архітектурних,  санітарних,  екологічних,  протипожежних норм та Правил,  що підтверджується відповідними довідками,  з використанням земельної ділянки за призначенням,  не порушуючи прав та законних інтересів держави та інших осіб,  тому згідно ч.5  ст.  376 ЦК України,  позивач має право на узаконення самочинного будівництва.

Оскільки,  сарай Г-1 площею 7, 0 кв.м,  є підсобною будівлею і складає з будинком одне ціле,  відповідно до п.8 Постанови Пленуму   Верховного    Суду

України №7 від 4.10.1991 року з посл. змінами "Про практику застосування судами законодавства,  що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок",  тому,  суд визнає за позивачем право власності на самочинно збудоване майно,  як єдиного цілого до будинку,  що йому належить,  а не на кожний об'єкт окремо.

На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.   ст.  10, 11, 130, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - сарай Г-1 площею 7, 0 кв.м. ,  що складає одне ціле з АДРЕСА_1,  який належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.