06.06.2011                                 

                                                                                                   Справа № 2 –2523/11

                                                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                                                    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И.

            06 червня 2011 року     Жовтневий районний суду м. Маріуполя в складі головуючого судді Степанової С.В., при секретарі Горустович К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -          

                                             В С Т А Н О В И В :

           Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за борговою розпискою в розмірі 16684,11 гривень. В позовній заяві вказала, що відповідно до розписки від 04.05.2010 року відповідач зобов’язався повернути позивачці борг в сумі 15000 гривень до 15.08.2010 року. До теперішнього часу вказане зобов’язання не виконано. Сума боргу становить 15000 гривень, які вона просить стягнути з відповідача на її користь, а також 3 відсотків річних від простроченої суми боргу у розмірі 244,11 гривень та інфляційні, які складають 1440 гривень.

                  В судове засідання позивачка не з’явилася, до суду надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. У судовому засіданні, яке відбулося раніше позивачка пояснила, що підтримує позов на підставах, які в ньому зазначені.

                  Відповідач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність, позов визнав частково, за виключенням 3000 гривень. У судовому засіданні, яке відбулося раніше відповідач пояснив, що 3000 гривень він позивачці повернув, але доказів на підтвердження цієї обставини надати не може.

          Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін  без фіксації судового процесу технічними засобами.

          Суд, вислухавши пояснення сторін у раніше проведеному судовому засіданні, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

          Відповідач був зобов’язаний відшкодувати позивачці спричинену їй матеріальну шкоду унаслідок пошкодження автомобілю, яким він користувався на підставі договору оренди. Сума спричиненої позивачці шкоди була визначена сторонами у розмірі 15000 гривень. На підставі угоди сторін борг,  що  виник  із  спричинення позивачці шкоди був замінений сторонами позиковим зобов'язанням. Так, відповідно до розписки, відповідач зобов’язався повернути позивачці борг у розмірі 15000 гривень.

         Відповідно до ч. 1 ст. 1053 ЦК України за   домовленістю  сторін  борг,  що  виник  із  договорів купівлі-продажу,  найму майна або  з  іншої  підстави,  може  бути замінений позиковим зобов'язанням.

          Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (в т.ч. грошові кошти у такій самій сумі) в строк та в порядку, що встановлені договором.

         Відповідач свої зобов’язання по поверненню суми боргу у вказаний в розписці строк  не виконав, у зв’язку з чим сума боргу за договором позики становить 15000 гривень, і підлягає стягненню з відповідача.

          Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень.

Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження повернення позивачці суми боргу у розмірі 3000 гривень.

          При таких обставинах суд вважає, що позов в частині стягнення інфляційних, а також 3% річних також підлягає задоволенню.

           Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачені нею витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та судовий збір.               

           На підставі ст. ст. 625, 1049, 1053 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213, 215, ЦПК України,

                                                                      В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

                  Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2  на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 15000 гривень, інфляційні у розмірі 1440 гривень, три відсотків річних у розмірі 244,11 гривень, сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 166,84 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього стягнути  16970 гривень 95 копійок (шістнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят гривень 95 копійок).

                 На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                        С.В. Степанова