Справа № 2-а-1868/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А І Н И

          27 травня 2011                                                                                                                    м. Маріуполь

          Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення в Жовтневому районі Маріупольської міської ради  про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити  певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування вимог пояснив, що він з сім’єю  зареєстровані та проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 56 кв. 27. Він як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України, який прослужив в органах внутрішніх справ з 1985 по 2007 рік та який  вийшов на пенсію за віком та члени його сім'ї користуються пільгою 50% оплатою житла та комунальних послуг. Однак відповідач з 01.09.2010 року  зупинив надання пільги на  оплату житла та комунальних послуг на його сина ОСОБА_3 оскільки останньому, 11.09.2010 року, виповнилось 18 років. Вважає що дане рішення не відповідає діючому законодавству, просить суд визнати рішення відповідача недійсним та відмінити, зобов’язати відповідача надавати пільги по оплаті житла та комунальних послуг всім членам його сім’ї.

Позивач в судове засідання не з’явився, але надав заяву про підтримку позовних вимог у повному обсязі та з проханням розглянути справу за його  відсутності.

Представник відповідача  в судове засідання не з’явився надав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності з урахуванням наданих ним письмових заперечень в яких зазначав, що Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради заперечує проти позовних вимог позивача в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 64 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»встановлено, що до членів сім'ї пільговика при наданні пільг належать: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та II групи або інвалідами І групи; особа, яка проживає разом з інвалідом війни І групи та доглядає за ним за умови, що інвалід війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.

Син Позивача - ОСОБА_3 досяг повноліття 11 вересня 2010 року, тому з 11 вересня 2010 року йому було припинено надання пільг на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 64 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік».

На підставі Рішення Конституційного Суду від 30.11.2010 N 22-рп/2010 положення статті 64 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними.

Дія цього Рішення Конституційного Суду застосовується лише на період з 30 листопада 2010 року до 1 січня 2011 року. Однак й на зазначений період управління не має змоги поновити пільги ОСОБА_3 з наступних підстав.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Бюджетне призначення - це повноваження, надане головному  розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 9 ст. 2 БК України).

Згідно зі ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Тобто, з прийняттям Рішення Конституційного Суду від 30.11.2010 N 22-рп/2010, виникла необхідність законодавчого врегулювання даної проблеми. Повинні бути внесені відповідні зміни до Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»шляхом визначення джерела фінансування коштів, які підлягають сплаті на підставі Рішення Конституційного Суду. На сьогоднішній час зазначені джерела фінансування на законодавчому рівні не вирішені, а додаткових бюджетних асигнувань на розрахункові рахунки управління не надходило.

Законодавством України не передбаченого автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно - правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий Закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини.

На підставі викладеного просять суд відмовити позивачу у задоволенні вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

          Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає чековому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач є пенсіонером МВД,  який  прослужив в органах внутрішніх справ з 1985 по 2007 рік та який  вийшов на пенсію за віком. Позивач та члени його сім'ї користуються пільгою 50% оплатою житла та комунальних послуг. Однак відповідач з 01.09.2010 року  зупинив надання пільги на  оплату житла та комунальних послуг на сина позивача  ОСОБА_3 оскільки останньому, 11.09.2010 року,   виповнилось 18 років.

             Згідно ст. 22 Закону України  «Про міліцію»працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством.

    Згідно  ч. 2, 3 ст. 64, ч. 2 ст. 65 Житлового кодексу України та Рішення Конституційного суду України  зі змісту поняття "член сім'ї",  який проживає з  працівником міліції, випливає,  що право на зазначені пільги самим працівником міліції набувається  за  умови,  коли  він  і  живе,  і  працює  у сільській місцевості  чи  у  селищі міського типу.  Що ж до членів його сім'ї,  то останні набувають право на  такі  пільги  лише  за умови постійного  проживання  з  працівником міліції,  а працювати вони можуть і в інших місцевостях.  

    Рішення Конституційного суду від 30.11.2010 року  відмінило дію ст. 51 та  64 Закону України  «Про державний бюджет України на 2010 рік».

    Оскільки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 відноситься до членів родини позивача, тому рішення  відповідача слід  визнати незаконним та зобов’язати  поновити надання пільги на оплату житла та комунальних послуг  на  ОСОБА_3

    Згідно ст. 88 КАС України, оскільки відповідач є бюджетною організацією, суд вважає можливим звільнити його від сплати судових витрат

          На підставі викладеного, керуючись ст.  ст. .9,11,60,69-70,86,87, 88, 94,104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163,186,254 КАС України, ст. 22 Закону України «Про міліцію», ч. 2,3 ст. 64, ч. 2 ст. 65 ЖК України, рішенням Конституційного суду України  № 22-рп2010 р.  від 30.11.2010 року та рішенням Конституційного суду України  від 03.06.1999 року № 5-рп99 р., -

                                        П О С Т А Н О В И В

   Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

             Визнати  рішення Управління праці та соціального захисту  населення Жовтневого району м. Маріуполя  про відмову надання пільги на оплату житла та комунальних послуг на ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2 -  незаконним.

   Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району поновити надання пільги на оплату житла та комунальних послуг на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

   В іншій частині позову відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів  з дня проголошення постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя