Справа № 2-2271\11 р.

                                                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                                                                

             13 травня   2011 року.                                                                                                                             м. Маріуполь

          Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

      головуючої судді: Чмель О.Л.

      при секретарі:         Прачук К.І..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  розірвання шлюбу , -

ВСТАНОВИВ:

             В березні 2011 року позивач звернувся   до суду з  зазначеним позовом,  посилаючись  на те, що вони з відповідачкою перебувають у шлюбі з 21 квітня 1998 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з відповідачкою. Сімейні відносини з відповідачкою  фактично припинені з 20 лютого  2007 року,  у зв’язку з тим, що в період спільного життя в нього з відповідачкою часто виникали суперечки  та скандали, через те що між ними  була відсутня психологічна сумісність. Майнового спору  та спору про місце проживання дитини на даний момент немає.   Позивач  вважає, що родина розпалася остаточно, сумісне проживання з відповідачкою у подальшому є неможливим,  просив розірвати шлюб.

          Позивач в судового  засідання не з’явився надав до суду заяву про підтримку позовних вимог та про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідачка  у судове засідання не з’явилась, але надала до суду заяву про визнання позовних вимог  та з проханням розглянути справу за її  відсутності.    

Суд дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

          Сторони одружені з 21 квітня 1998 року. У сторін шлюб перший. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з відповідачкою.  Родина розпалася, оскільки  в їх сімейних стосунках  часто  виникали суперечки і внаслідок чого вони втратили один до одного почуття взаємоповаги.

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд виносить рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя й збереження родини суперечать інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, які мають істотне значення.

При таких обставинах суд вважає, що  родина фактично розпалася, подальше її збереження буде суперечити інтересам сторін, тому шлюб варто розірвати.

Керуючись  ст.ст.10,11,60,209,212,213,214,215 ЦПК  України  та   ст.ст. 105,110,112 Сімейного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Зубарєва) ОСОБА_4, зареєстрований 21 квітня 1998  року у Жовтневому відділі реєстрації актів громадянського стану м. Маріуполя Донецької області,  актовий запис  №  173 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 залишити  ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя