УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Ващенко Л.Г.
суддів - Фадєєнко А.Ф., Вадовської Л.М.
при секретарі - Повар О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 26 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ширяївсько-Миколаївського об'єднаного районного комісаріату Одеської області про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогула, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
03.01.2006 року ОСОБА_2, звернувся із позовом до відповідача і просив поновити йому строк для звернення до суду, визнати незаконним звільнення, поновити на роботі сторожем , стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогула і відшкодувати моральну шкоду у сумі 1000 грн.
Позивач зазначав, що був прийнятий на роботу у грудні 2003 року сторожем на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею з-х річного віку ОСОБА_3 і 15.12.2004 року його звільнено з роботи у зв'язку із прибуттям з відпустки ОСОБА_3
Вважає, що його звільнено незаконно, оскільки через два дня після його звільнення ОСОБА_3 була переведена на іншу посаду, а на посаду сторожа з порушенням вимог закону була переведена ОСОБА_4, хоча цю посаду відповідач мав запропонувати йому.
Посилаючись на те, що строк на звернення до суду він пропустив з поважних причин, незаконним звільненням йому завдана моральна шкода, позивач просив позов задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали.
Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 26.03.2007 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
У засіданні колегії суддів апелянт і його представник скаргу підтримали, представники відповідача скаргу не визнали.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що позивач був прийнятий на роботу сторожем на період відпустки ОСОБА_3 по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, тобто з ним був укладений строковий трудовий договір і тому його
Головуючий у першій інстанції Янковський В.К. Справа № 22ц-2790/07
Доповідач Ващенко Л.Г. . Категорія 40 ЦП
правильно звільнено з роботи у зв'язку із виходом з відпустки ОСОБА_3
Висновки суду у цій частині відповідають обставинам справи і вимогам закону,
Крім того, вирішуючи спір, суд зазначив, що позивач пропустив без поважних причин строк на звернення до суду, передбачений ч.1 ст. 233 ЦПК України.
Між тим, при необґрунтованості вимог суд відмовляє у позові саме з цих підстав, без посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту порушеного нрава.
Тому посилання суду у мотивувальній частині рішення на пропуск позивачем строку звернення до суду є зайвим.
Доводи апелянта про те, що на підставі ст. 73 ЦПК України суд мав постановити ухвалу про поновлення процесуального строку, безпідставні, оскільки питання поновлення строку на звернення до суду вирішуються судом при ухваленні рішення, відповідно до вимог ст. ст. 233, 234 КЗпП України.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта , що після проведення у 2004 році реорганізації Ширяївського районного військового комісаріату у Ширяївсько-Миколаївський , позивач був звільнений і прийнятий на нову роботу з випробуванням на З місяці, а з 01.08.2004 року він вважається таким, що пройшов випробування та прийнятим на постійну роботу.
Згідно наказу №1 від 01.05.2004 року ОСОБА_2 прийнято з випробувальним терміном на 3 місяці сторожем не період відпустки ОСОБА_3, а наказом №55 від 30.07.2004 року, позивача, після закінчення випробувального строку, прийнято на роботу сторожем також на період відпустки ОСОБА_3 (а. с. 21, 35).
Посилання апелянта на те, що не доведено факт переведення ОСОБА_3 до нової установи після проведеної реорганізації, колегією суддів не беруться до уваги через те, що це спростовується доказами, що є у справі, крім того, ОСОБА_3 має гарантії, передбачені ст. 184 КЗпП України.
Сам по собі факт помилкового посилання відповідача на звільнення позивача за п.6 ст. 40 КЗпП України при проведені запису у трудовій книжці не є підставою для задоволення позову.
Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.
Підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307ч. 1п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ширяївського районного суду Одеської області від 26 березня 2007 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.