Справа № 10-134/11 21.06.2011 21.06.2011 04.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Cправа № 10 – 134/2010 року Головуючий у першій інстанції
Категорія: ст. 236-2 КПК України суддя: Рудяк А.А.
Доповідач апеляційного суду
суддя: Губа О.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Хоміка І.М.
суддів: Гребенюк В.І., Губи О.О.
за участю прокурора: Бабенко Н.М.
скаржника: ОСОБА_1
представника скаржника: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2011 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову дільничного інспектора міліції Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 2 ст. 190 КК України від 20 травня 2010 року.
Як вбачається із матеріалів справи, УІМ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області Денисенко В.С., розглянувши матеріали перевірки, проведеної за заявою ОСОБА_1, 20 травня 2010 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю ознак злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся Центрального районного суду м. Миколаєва зі скаргою в порядку ст. 236 – 1 КПК України, вважаючи винесену постанову незаконною та необґрунтованою.
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.08.2009 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на вказану вище постанову від 20.05.2010 року.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14.09.2010 року постанову судді залишено без зміни
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних (цивільних) справах Вищого спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.08.2010 року скасовано постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 14 вересня 2010 року за скаргою ОСОБА_1 на постанову дільничного інспектора міліції Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 2 ст. 190 КК України від 20 травня 2010 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2011 року скаргу ОСОБА_1 повторно залишено без задоволення.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції послався на те, що перевірку заяви ОСОБА_1 проведено у відповідності до вимог ст. 99 КПК України, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови дільничного інспектора міліції від 20 травня 2010 року не має.
В апеляції представник скаржника ОСОБА_4, посилаючись на однобічність та неповноту судового розгляду справи, просить постанову судді скасувати, матеріали скарги повернути на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції не виконав вказівки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в результаті чого суд першої інстанції вдруге постановив незаконне та необґрунтоване рішення. Вказує, що тексти скасованої постанови від 13.08.2010 року і постанови від 12.05.2011 року, яка оскаржується, є ідентичними. Також посилається на недотримання суддею вимог ст. 55 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 на підтримку апеляції, думку прокурора Бабенко Н.М. про законність та обґрунтованість постанови судді, перевіривши матеріали справи та матеріали, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи скаргу у відповідності до положень ст. 236 – 2 КПК України, суд першої інстанції дослідив матеріали перевірки, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, і прийшов до висновку, що рішення дільничним інспектором міліції Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області прийнято у відповідності до вимог ст. 99 КК України. При цьому суддя, приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги, послався на пояснення ОСОБА_5, договір займу № 15/07/07 від 15.06.2007 року та зобов’язання ОСОБА_5 погасити борг в повному обсязі.
Проте, зі змісту протоколу судового засідання не вбачається, які саме документи, які містяться в матеріалах про відмову в порушенні кримінальної справи, були досліджені в судовому засіданні, і на підставі яких суд дійшов висновку про законність постанови дільничного інспектора міліції про відмову в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1
Так, зі змісту скарги ОСОБА_1, апеляції представника скаржника, з матеріалів про відмову в порушенні кримінальної вбачається, що ПП «Харвестер» в особі директора ОСОБА_5 15.07.2007 року отримав за договором займу № 15/07/1 від ОСОБА_1 в борг 5000 гривен, які той отримав за кредитним договором № 555 – 04/07 від 14 червня 2007 року. В договорі займу зазначено, що останній строк повернення боргу в сумі 5000 грн. є 15.12.2007 року (матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи – а.с. 7).
З огляду на наведене, ОСОБА_5 отримав в борг від ОСОБА_1 гроші в сумі 5000 грн. строком на 5 місяців. Дана сума повинна бути повернута 15.12.2007 року. Проте, в указаний строк ОСОБА_5 вказаний борг за договором займу ОСОБА_1 не повернув.
В ході перевірки заяви ОСОБА_1 про злочин від 12.05.2010 року ОСОБА_5 18.05.2010 року надав пояснення УІМ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області Денисенку В.С. та гарантійний лист від імені ПП «Харвестер» в особі директора ОСОБА_5, де зазначив про повернення вказаним підприємством заборгованості у сумі 6087 грн. 97 коп. (сума боргу 5000 грн. плюс проценти) в липні 2010 року.
Необхідно зазначити, що гарантійний лист за підписом ОСОБА_5 належним чином не оформлений, тобто в даному листі відсутні: вихідний номер і дата, прізвище особи, кому він адресований і кому має бути повернуто борг в указаній сумі. Даний лист лише завірений печаткою ПП «Харвестер», (матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи – а.с. 17, 18).
На думку колегії суддів, даний гарантійний лист ОСОБА_5 очевидно був написаний в другій половині травня 2010 року, оскільки постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена 20 травня 2010 року.
Однак, УІМ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області Денисенко В.С., прийнявши від ОСОБА_5 такий гарантійний лист, не дав йому належної оцінки
Не дав цим обставинам і суддя при повторному розгляді скарги ОСОБА_1, хоча з дати повернення боргу – в липні 2010 року (ця дата вказана в гарантійному листі) – по день розгляду справи по суті пройшло майже 10 місяців, однак ОСОБА_5 не сплатив борг ОСОБА_1 до теперішнього часу.
Тому твердження ОСОБА_1, що ОСОБА_5 взяв в борг 5000 гривен зловживаючи його довірою і не має наміру вказану суму повертати, а також твердження апелянта з цього приводу заслуговують на увагу.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах про відмову в порушенні кримінальної справи практично не досліджувались обставини з якої причини директор ПП «Харвестер» ОСОБА_5 своєчасно не повернув борг та бухгалтерські документи з приводу господарської діяльності за 2007 – 2010 роки.
Тому в даному конкретному випадку, як видно зі скарги та апеляції, а також матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, не можна визнати перевірку, проведену УІМ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області Денисенком В.С. перед прийняттям рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, повною, всебічною та об'єктивною.
Також колегія суддів зазначає, що в постанові судді взагалі відсутнє мотивування щодо посилання скаржника на наявність в діях ОСОБА_5 – директора ПП «Харвестер» ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Що стосується твердження апелянта, що рішення від 12.05.2011 року за скаргою ОСОБА_1 суддею прийнято формально, оскільки дане рішення, яке оскаржується, і скасоване рішення ухвалою Вищого спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.08.2010 року за текстом є ідентичними, то воно обґрунтованим, оскільки вони не тільки є ідентичними за змістом, але і з тими ж самими граматичними помилками.
Виходячи з наведеного, судом першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_1 не виконані вказівки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 січня 2011 року щодо об’єктивної оцінки всіх матеріалів справи в сукупності, які згідно ст. 400 – 25 КПК України є обов’язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався положень статей 236 –1 та 236 –2 КПК України при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а тому постанова судді від 12.05.2011 року підлягає скасуванню, а матеріали за скаргою ОСОБА_1 – поверненню на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
При новому розгляді скарги ОСОБА_1 необхідно належним чином дослідити матеріали справи, дати їм відповідну оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію представника скаржника ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд в той суд в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді: