УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
6 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого - судді Жизневської А.В.
суддів: Малахової Н.М. , Матюшенка І.В. при секретарі судового
засідання Кульчицькій І.В.
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу виконавчого комітету Коростенської міської ради на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2007 року у справі за позовом комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №4 до ОСОБА_1про виселення із незаконно зайнятого жилого приміщення, зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4до Коростенського міськвиконкому про визнання права користування жилим приміщенням, -
встановила:
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 26 березня 2007 року відмовлено у задоволені позову КВЖРЕП-4 м. Коростеня про виселення ОСОБА_1з квартири АДРЕСА_1. Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4задоволено. Визнано за ними право користування квартирою АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі апелянт - виконком Коростенської міської ради просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове по суті вимог. Зазначають, що судом неповно з'ясовано обставини справи. Вважають, що поза увагою суду залишилося те, що сім'я ОСОБА_1не зареєстрована у квартирі за вказаною адресою, і пізніше були прописані по АДРЕСА_3, а потім з 06.02.2004 року - по АДРЕСА_2. Вважають, що сім'я ОСОБА_1 вселилася у спірну квартиру вже після смерті ОСОБА_5. , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1року, без ордера, який міг їм надати право на користування квартирою. На їх думку, ОСОБА_1не надала доказів про те, що вона вела спільне господарство з батьком і братом, що була письмова згода осіб, які були зареєстровані в спірній квартирі.
Справа №22ц/1113 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Кондратюк А.Д.
Категорія 11 Суддя-доповідач Жизневська А.В.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що наймачем спірної двокімнатної квартири з 1992 року була ОСОБА_6. - мати ОСОБА_1. (а.сп.5-6). До складу її сім'ї входило п'ять чоловік, в тому числі чоловік ОСОБА_7., донька ОСОБА_8(позивач по зустрічному позову) та два сина - ОСОБА_9і ОСОБА_10.
ОСОБА_1 створила власну сім'ю і вимушена була проживати з 1999 року в гуртожитку та за договором найму у приватному секторі (а.сп.14, 15). Але після смерті матері доглядала батька та брата, які проживали у спірній квартирі, проживала з ними. Ці обставини підтвердили у судовому засіданні свідки-сусіди ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14. та брат ОСОБА_9. (а.сп.27).
З матеріалів справи вбачається, що сім'я ОСОБА_1. не забезпечена житлом у м. Коростені і це сторони не заперечують у судовому засіданні.
Що стосується реєстрації ОСОБА_1. за іншою адресою, то виходячи з положень ст. 3З Конституції України про гарантування свободи пересування і вільного вибору місця проживання сама по собі наявність чи відсутність прописки(нині реєстрації) не може бути підставою як для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка вселилася до наймача, так і відмови у цьому.
За таких обставин суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1. та відмови у задоволені позову КВЖРЕП-4.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду і не впливають на правильність прийнятого рішення.
Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 305, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Коростенської міської ради відхилити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.