Справа №22-1132                        Головуючий у 1-ій ін ст.  - Мартинишин Я.М.

Категорія 66                    Доповідач в апеляційній інстанції - Штефаніца Ю.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Мойсюка М. І.,  Штефаніци Ю.Г.

при секретарі: Панчишині А. Ю.,

за участю адвоката ОСОБА_1. в інтересах заявника ОСОБА_2.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Личаківського районного суду м. Львова від 27 листопада 2006 року,  -

встановила:

Оскаржуваною ухвалою відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 неповернутої позики в сумі 7800 доларів США,  що еквівалентно 39 390 грн.,  з посиланням на те,  що вимога,  з якою ОСОБА_2. звернувся до суду,  не передбачена статтею 96 ЦПК України і між сторонами наявний спір про право.

Заявник ОСОБА_2 оскаржив дану ухвалу суду в апеляційному порядку. В обгрунтування вимог апеляційної скарги покликається на невірне тлумачення і застосуваня судом норм права,  про відсутність між сторонами спору про право та підстав для відмови у прийнятті такої заяви до провадження,  просить цю ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про задоволення його клопотання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення адвоката ОСОБА_1. на підтриманя апеляційної скарги,  перевіривши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що дана апеляційна скарга є обгрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи заявнику у прийнятті заяви про видачу судового наказу,  суддя послався на вимоги  ст.  100 ЦПК України,  згідно якої таке рішення є підставним лише у випадках,  якщо: 1) заявлено вимогу,  не передбачену статтею 96 цього Кодексу,  2) або із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відповідно до вимог п.1 ч.1  ст. 96 ЦПК України,  судовий наказ може бути видано,  якщо заявлено вимогу,  яка грунтується на правочині,  вчиненому у письмовій формі.

За змістом ч.1 та ч.2  ст. 207 ЦК України,  правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі,  якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,  листах,  телеграмах,  якими обмінялися сторони та підписаний ними.

З матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видання судового наказу про стягнення з боржниці ОСОБА_3 неповернутої у встановлений термін позики в розмірі 7800 доларів США,  що по курсу національного банку на день подання заяви становить 39 390 грн..

Факт надання ОСОБА_2 позики на вказану суму ОСОБА_4 підтверджується копією розписки від 18 червня 2004 року з підписом останньої(а.с. 13).

У відповідності до  ст.  1047 ЦПК України,  договір позики укладається у письмовій формі,  якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мімнімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,  який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Таким чином вимоги заявника щодо видання судового наказу,  як такі,  що грунтуються на правочині,  вчиненому у письмовій формі,  є підставними,  і згідно  ст. 96 ЦПК України підлягали задоволенню.

Покликання суду в своїй ухвалі,  як на підставу відмови заявнику в задоволенні його клопотання,  на те,  що із заяви і поданих ним документів вбачається спір про право,  є необгрунтованим,  оскільки в матеріалах справи відсутні дані про наявність між сторонами спору щодо необхідності повернення заявнику зазаначеного боргу та виконання умов договору.

За таких обставин,  у відповідності до  ст. 312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню а заява ОСОБА_2. - направленню на новий розгляд в той же суд першої інстанції.

З урахуванням зазначеного та керуючись  ст. 303,  п.4 ч.2  ст.  307,  ст.  ст.  312,  313 -315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити.

Ухвалу судді Личаківського районного суду м. Львова від 27 листопада 2006 року скасувати,  а заяву ОСОБА_2 про видачу судового наказу направити на новий розгляд зі стадії прийняття.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.