Справа № 22ц-1255/07 Головуючий у 1 інстанції Лузан Л.В.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
РІШЕННЯ Іменем України
5 червня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Славгородської Н.П
суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.С.,
за участю:
відповідачки ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 квітня 2007 року
за зустрічним позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації і стягнення моральної шкоди
і зустрічному позову ОСОБА_1 доОСОБА_2 до про захист честі, гідності, та ділової репутації і стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі , гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Вона зазначала, що відповідачка, з якою вона раніше не була знайома, тривалий час ображала її в присутності сторонніх осіб та розповсюджувала відносно неї недостовірну інформацію. Зокрема, влітку 2003 року в магазині «Стіль» ОСОБА_1 образила її брутальною лайкою та намагалася її вдарити. В жовтні 2006 року звернулася до Вознесенського МРВ УМВС з заявою про її (позивачки) неправомірні дії. 18 жовтня 2006 року розповсюдила приватному підприємцю Єльдарову А. недостовірні відомості про те, що начебто вона (позивачка) зробила образливі надписи на стінах його магазину, які стосуються ОСОБА_1 та того ж числа біля магазину, що розташований на вул. Леніна в м. Вознесенську нецензурно та брутально висловилася на її адресу.
Посилаючись на те, що розповсюджені відповідачкою відомості є недостовірними, вони, як і висловлювання носять образливий характер, принижують її честь, гідність та завдали моральних страждань, просила зобов'язати відповідачку вибачитись перед нею та стягнути на її користь 1500 грн. моральної шкоди.
В наступному позивачка уточнила позовні вимоги та просила визнати вказані дії відповідачки щодо розповсюдження вказаної інформації незаконними, зобов'язати ОСОБА_1 утримуватися будь - яких протиправних дій. Вона зменшила розмір моральної шкоди до 1200 грн.
19 січня 2007 року ОСОБА_1 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_2. про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди.
Вона зазначала, що 2002 року відповідачка, з якою вона тоді не була знайома, стала її постійно ображати. Так, в квітні 2003 року, з метою з'ясування причин поведінки ОСОБА_2., вона зайшла в магазин «Стіль» де та працювала. Однак ОСОБА_2. образила її, назвала «воровкою» та виштовхнула її з магазину. Тотожні висловлювання позивачка, яка переслідувала її, допускала протягом літа 2004 року - листопада 2006 року. Одночасно з цими подіями їй по домашньому телефону постійно дзвонила невідома жінка та ображала її. Проаналізувавши дії ОСОБА_2. яка раніше спільно проживала з її співмешканцем, вона підозрювала у дзвінках позивачку, та з приводу її протиправних дій зверталася в органи внутрішніх справ.
Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просила зобов'язати відповідачку припинити розповсюдження постійних образ та погроз на її адресу шляхом постійного телефонування за місцем її проживання, її роботи та роботи її родини і стягнути з позивачки 2000 грн. моральної шкоди.
В лютому 2007 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги в частині захисту честі і гідності та просила визнати поширену ОСОБА_2. інформацію недостовірною та зобов'язати її вибачитися.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено частково. Дії ОСОБА_1 по розповсюдженню недостовірної інформації відносно ОСОБА_2. з приводу вчинення останньою у громадських місцях написів образливого характеру визнати неправомірними, та такими, які принижують її честь і гідність. На її користь з ОСОБА_1 стягнуто 200 грн. моральної шкоди та 10 грн. судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду ухвалене відносно неї та постановити нове рішення по суті її позовних вимог. Вона посилається не невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення вимог матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд встановив, що між сторонами існують тривалі неприязні стосунки. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до органів внутрішніх справ за захистом своїх як, вона вказувала, порушених прав. В тому числі просила прийняти мірі до ОСОБА_2., яка за її ствердженням допускає відносно неї противоправні вчинки.
Дійшовши висновку, що звернення в органи внутрішніх справ не є розповсюдженням інформації, яка принижує честь і гідність позивачки, суд дійшов правильних висновків про відсутність підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_2. за цими фактами.
Обґрунтовано відмовив суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. за іншим, вказаним нею в позовній заяві, фактам у зв'язку з недоведеністю розповсюдження ОСОБА_1 відносно позивачки відомостей, які порочать її честь і гідність.
Оскільки ОСОБА_1 не надала достовірних доказів в підтвердження своїх позовних вимог про розповсюдження ОСОБА_2. інформації, яка принижує її честь і гідність, суд також обгрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 щодо рішення відносно її позовних вимог, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2., суд не звернув належної уваги на обставини справи та вимоги матеріального права.
Вирішуючи в цій частині спір, суд виходив з того, що ОСОБА_1 в середині листопада 2006 року розповсюдила відносно ОСОБА_2. недостовірні відомості про те, що начебто позивачка в публічних місцях зробила відносно ОСОБА_1 образливі написи. Суд дійшов висновку, що ці відомості ганьблять честь і гідність ОСОБА_2. та завдають їй моральних страждань.
Однак з цими висновками суду погодитися не можна.
Так, з пояснень відповідачки вбачається, що побачивши на стінах магазину, де вона працювала, образливі написи на свою адресу, вона на питання керівника магазину висловила припущення, що їх могла написати ОСОБА_2.
її пояснення підтверджуються свідченнями ОСОБА_3 , допитаного судом у якості свідка, який пояснив, що після того, як побачив образливі написи на стінах його магазину на адресу відповідачки, спитав у ОСОБА_1 про особу яка це зробила. ОСОБА_1 висловила лише підозру відносно ОСОБА_2. До останньої він поїхав з'ясувати обставини створення написів за своєю ініціативою ( а.с. 100-1001).
Враховуючи обставини вчинення вказаних написів відносно ОСОБА_1 а також неприязні стосунки між сторонами, тип поведінки та спосіб спілкування обраний ними, припущення відповідачки щодо особи, яка могла зробити брутальні написи відносно нею не можна вважати розповсюдження недостовірних відомостей відносно позивачки, а отже й підставою для покладення на ОСОБА_1 відповідачку цивільно - правової відповідальності.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2. відповідно до п.п.3,4 ч.1. ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В решті рішення не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 305, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 квітня 2007 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволенні позовних вимогОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди -відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її проголошення через місцевий суд.