АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«06» червня 2007р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого -Троїцької Л.Л.,
суддів - Каранфілової В.М. , Фальчука В.П.
при секретарі - Басовій Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2007р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1та ОСОБА_2про стягнення витрат, понесених при будівництві домоволодіння, -
ВСТАНОВИЛА:
10.05.2006р. позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 2-3).
24.05.2006р. вона змінила свої вимоги і просила суд стягнути з відповідачів на її користь 71 500грн. за відшкодування затрат на будівництво вказаного будинку та вартість автомобіля „Тойота" (а.с. 173-178).
06.02.2007р. під час судового засідання позивачка змінила та уточнила свої вимоги і просила суд стягнути з відповідачів на її користь суму відшкодування у розмірі 46399, 93грн., що складається із витрат, понесених на будівництво домоволодіння та надвірних побудов - 28 941грн.; витрат на проведення судово-технічної експертизи -1185грн. 84коп.; на газифікацію будинку - 3564грн. 29коп.; на придбання газового котла -1350грн.; проведення телефону - 354грн. 80коп.; проведення кабельного телебачення -180грн.; виготовлення документів на домоволодіння - 1000грн.; купівлю, посадку дерев, квітів, винограду - 3222грн.; на придбання витяжки на кухню - 220грн.; відшкодування вартості циркулярки - 1000грн. та зварювального апарата - 1000грн., а також телевізора LG - 740грн., 3-х люстер загальною вартістю 205грн.; відшкодування витрат на адвоката -3000грн. та повернення сплаченого держмита-437грн. (а.с. 214).
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 18.03.1999р. вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4. Батьки чоловіка продали їм недобудований будинок за 5400грн., які вони сплатили згідно розписки. Вказаний будинок вони з чоловіком добудували та благоустроїли.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.06.2004р. зазначена угода купівлі-продажу будинку визнана дійсною.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05.05.2005р. вказане рішення скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами, про що дізналась лише в лютому 2006р.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. помер.
Справа №22ц - 2581 /2007р. Категорія ЦП : 44
Головуючий у першій інстанції - Сітарчук О.І. Доповідач - Троїцька Л.Л.
Скориставшись її необізнаністю ОСОБА_1. переоформила правовстановлюючі документи на будинок на себе.
На підставі викладеного та вважаючи, що порушені суттєво її права на майно, просила суд задовольнити її вимоги.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2007р. позовні вимоги задоволені частково.
Суд стягнув з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. витрати, понесені при добудуванні та благоустрою спірного домоволодіння в сумі 18 856грн. 19 коп.
В інших вимогах відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. просять рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_3. рішення суду не оскаржує.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи в межах доводів скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що згідно заключения судової технічної експертизи від 30.08.2006р. вартість будівельних матеріалів та виконаних робіт подружжям Черчел складає 28 941грн.
На підставі ст. 70 СК України частки майна дружини та чоловіка є рівними, тому ОСОБА_3. має право на відшкодування половини вказаної суми, а саме: 14 470грн. 50коп.
Крім того, суд врахував, що відповідачі згодні добровільно відшкодувати ОСОБА_3. понесені витрати в сумі 3 117грн. 04коп., що складається із 1\2 частини витрат на: газифікацію будинку - 1 782грн. 14коп., придбання газового котла - 675грн., установку телефону - 177грн. 40коп., придбання витяжки - 90грн., 90 грн. за посаджені виноград та дерева, 102грн. 50коп - вартості 3-х люстер, 200грн. - за виготовлення документів. Суд також стягнув на користь позивачки 368грн. 65коп. витрати понесені при сплаті держмита та 900грн. за послуги адвоката.
При цьому, суд виходив з того, що позивачка не надала доказів про придбання циркулярки та зварювального апарату і що це майно знаходиться у відповідачів, що вони користувались і користуються кабельним телебаченням, не надала доказів про сплату 1185грн. 84коп.3а проведення судово-технічної експертизи, 1000грн. на виготовлення документів на домоволодіння та придбання на 3222грн. дерев, квітів і винограду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка.
Доводи скарги про те, що суд фактично вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачка заявляла вимоги на підставі ст. ст. 344, 392, 393 ЦК України, а не по нормам ст. 70 СК України, не можуть служити підставою для скасування по суті правильного рішення, оскільки форма і зміст позовної заяви передбачені ст. 119 ЦПК України, а саме: в позовній заяві повинно бути зазначено: зміст позовних вимог, ціна позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, які підтверджують кожну обставину. Посилання на норми матеріального права - не передбачено.
При розгляді справи суд зобов'язаний перевірити законність та обґрунтованість пред'явлених вимог, встановити правовідносини, що виникли між сторонами та правильно застосувати до них закон, що їх регулює.
В даному випадку суд не зазначив закон, яким регулюються дані правовідносини, проте фактично застосував норми Закону України „Про власність", згідно з яким особи, що брали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі), вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю) будинку, якщо такі затрати ними понесені не безоплатно.
Такі роз'яснення містять в собі і п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991р. з послідуючими змінами „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок".
Твердження у скарзі про те, що суд не прийняв до уваги висновки експертизи від 17.10.2006р., представленої в судовому засіданні відповідачами, і зокрема стягнув суму затрат без урахування зносу будматеріалів, не можуть бути прийняті до уваги, так як стягується безпосередньо сума витрачена на будівництво. Знос будматеріалів в даному випадку не застосовується, оскільки це не передбачено діючим законодавством.
Посилання у скарзі на те, що суд не дав належної оцінки поясненням свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6., не відповідають дійсності, так як всі докази, в тому числі і пояснення свідків, оцінені судом в сукупності і відповідно до глави 5 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що доводи скарги не спростовують висновків суду, що стосується спору по суті, тому рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Рішення відносно стягнення з відповідачів судових витрат згідно ст. 88 ЦПК України підлягає зміні - сума, стягнута судом в розмірі 368грн. 65коп.3меншується до 175грн. 87коп. (1% від 17 587, 54грн.).
Що стосується вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, то вони є передчасними, так як за змістом додатку №1 до договору від 30.01.2006р. №2 про надання правових послуг адвоката, кошти сплачуються після остаточного розгляду справи по суті (а.с. ЗЗ, 33-зворот).
Тому вказані вимоги задоволенню не підлягають, однак, позивачка не позбавлена можливості звернутися за вирішенням цього питання в подальшому.
За таких обставин, колегія вважає необхідним змінити рішення в частині зазначення загальної суми, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_3., зменшивши її з 18 856грн. 19коп. до 17 763грн. 41коп. ( 17 587грн. 54 коп. - відшкодування витрат на будівництво та благоустрій + 175грн. 87коп. - судові витрати).
Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2007р. змінити в частині загальної суми, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_1та ОСОБА_2на користь ОСОБА_3 17 763грн. 41 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня його проголошення.