АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
23 травня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів : Мизи Л.М. , Процик М. В.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
з участю адвоката ОСОБА_1., розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод в користуванні власністю,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2003 року ОСОБА_4. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про поділ в натурі житлового будинку АДРЕСА_1, встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод в користуванні власністю. Позивачка зазначала, що їй належить на праві приватної власності 1\3, а відповідачам- 2\3 частин жилого будинку, який розташований на земельній ділянці площею 898 кв.м. Посилаючись на те, що відповідачі займають більшу частину будинку і перешкоджають їй в користуванні будинком та земельною ділянкою, позивачка просила задовольнити позов, провести поділ будинку в натурі та виділити їй ізольовану земельну ділянку.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2006 року позов задоволено. Постановлено виділити у власність позивачці та відповідачам певні приміщення, у тому числі ОСОБА_4. жилу кімнату 2-2 площею13, 8 кв.м. , веранду 2-1 площею 8, 8 кв.м. , відповідачам ОСОБА_2. та ОСОБА_3. - житлові кімнати 1-4 площею 18, 2 кв.м. , 3-2 площею 15, 4 кв.м. , веранду 1-3 площею 10, 9 кв.м. , літню кухню літ."Б", цистерну -У. Крім того суд визначив порядок користування земельною ділянкою, виділивши позивачці ізольовану земельну ділянку площею 260 кв.м, з знов організованим окремим виїздом на вулицю.
У апеляційній скарзі відповідачки просять рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, мотивуючи тим, що суд порушив норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Головуючий у 1 ін ст. Семенов Д.В. Справа № 22ц -1991\2007 р.
Доповідач: Федорова А.С Категорія ЦП: 5
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ці вимоги закону суд не виконав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо поділу жилого будинку в натурі та щодо порядку користування земельною ділянкою площею 898 кв.м. .
Жилий будинок належить сторонам на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтв про право на спадщину : позивачці ОСОБА_4. - 1\3 частина будинку , ОСОБА_3. -1\3 частини, ОСОБА_2. 1\3 частини спірного будинку.
Суд вирішив спір на підставі ст. 370 ЦК України, яка передбачає виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, тобто, неправильно застосував норму матеріального права.
Крім того, суд виділив відповідачам приміщення 1-4, 1-3, які у технічному паспорті та висновках експертизи взагалі не зазначені. Таких приміщень у будинку немає.(а.с. 7, 20, 202-203)
Відповідно до ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Однак суд, виділивши позивачці 1\3 частини будинку, залишив останні частини у спільній власності ОСОБА_2. та ОСОБА_3. , яким належить по 1\3 частини будинку і які проживають різними родинами, не з'ясувавши їх згоду на це.
При цьому суд, всупереч вимог ч.4 ст. 10 ЦПК, не сприяв здійсненню прав відповідачів і не роз'яснив їх права на виділ належних їм частин в натурі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що поділ будинку необхідно здійснити згідно з висновком експертизи № 5895/5896 від 08 вересня 2006 року.
Між тим висновки експертизи суд належним чином не досліджував і оцінки їм не дав. Суд не звернув увагу на те, що приміщення 2-2 та 2-1, які виділені позивачці, згідно зі технічним паспортом не мають виходу на її земельну ділянку, і не зазначив, яким чином позивачка може користуватися будинком, вхід в який знаходиться зі сторони земельної ділянки відповідачів, (а.с. 7, 20.203) При цьому суд не врахував, що відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання будинку може бути проведено власником з дозволу виконавчого комітету місцевої ради, який до участі у справі не притягався, а суд, постановивши рішення, вирішив питання про його права і обов'язки.
Вирішуючи спір, суд належним чином не з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін, не перевірив доводи відповідачів про те, що порядок користування земельною ділянкою між співвласниками був встановлений раніше і згідно встановленому порядку земельна ділянка, яка виділена позивачці, знаходилася у користуванні сім'ї відповідачки ОСОБА_2., а туалет протягом 22 років знаходився в спільному користуванні, оскільки у будинку туалет відсутній.
Виділивши у користування позивачці ізольовану земельну ділянку площею 260 кв.м. , суд не з'ясував чи забезпечує такий порядок користування земельною ділянкою належних умов для експлуатації та обслуговування частини будинку відповідачів, оскільки внаслідок такого варіанту, відповідачі, будуть позбавлені можливості обслуговувати свою частину будинку, через те, що межа ділянки позивачки проходить
уздовж задньої стіни приміщення 2-3, в якому мешкаєОСОБА_2. і на цій ділянці залишився гараж, побудований відповідачами.
Крім того, суд не з'ясував, чи відповідає фактичне землекористування сторін правовстановлюючим документам. Земельно-облікова документація на земельну ділянку площею 898 кв.м, у справі відсутня.
Вирішуючи питання про користування земельною ділянкою, на якій розташовані самовільні будівлі та споруди, суд не притягнув до участі у справі власника земельної ділянки - відповідну місцеву раду, що згідно з п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Оскільки в матеріалах справи відсутні земельно-облікові документи, а виконком місцевої ради та місцева рада і землевпорядна організація не були притягнуті до участі у справі, висновки суду про поділ будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою не можна вважати обґрунтованими.
Таким чином, вирішуючи "спір по суті, суд у порушення вимог ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214 ЦПК не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з'ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов'язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду і не дав належної оцінки наданим доказам.
Оскільки суд розглянув справу поверхово та однобічно, неправильно застосував норми матеріального права і не виконав норми процесуального права, не притягнув до участі у справі виконком та відповідну місцеву раду, є потреба, у збиранні та перевірці доказів з участю всіх зацікавлених осіб, рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням зазначених недоліків, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317.319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити .
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.