Справа № 10-133/11 17.06.2011 17.06.2011 04.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-133/2011 року Головуючий по 1-й інстанції суддя: Дірко І.І.
Категорія: запобіжний захід Доповідач апеляційного суду суддя: Губа О.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Погорєлової Г.М.
суддів: Пустовара М.Л., Губи О.О.
за участю прокурора: Гуденка В.А.
захисника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.06.2011 року, якою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Апостолове Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого;
– обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Як вбачається з подання слідчого з ОВС Миколаївської області ОСОБА_2 обвинувачується у сутенерстві, тобто вчиненні дій по забезпеченню заняття проституцією іншими особами, скоєному за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтовуючи необхідність обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий послався на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання понад 3 роки, за місцем роботи характеризується посередньо, знаходячись на волі може продовжити злочинну діяльність, оскільки свою вину у вчиненні злочину він не визнає, та перебуваючи на волі може тиснути на свідків і перешкоджати встановленню істини по справі, а також з метою забезпечення вироку суду.
21.03.2011 року за даним фактом було порушено кримінальну справу.
20.05.2011 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 115 КПК України.
23.05.2011 року йому було пред’явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 303 КК України та 03.06.2011 року – за ч. 2 ст. 303 та ч.2 ст. 364 КК України.
Задовольняючи подання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд у постанові послався на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочинів, за які передбачено покарання до 7 років позбавлення волі, залишаючись на волі може тиснути на свідків.
В апеляції ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд. На думку апелянта, жоден з наведених суддею першої інстанції приводів щодо необхідності обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає необґрунтованим твердження суду про те, що він та інші працівники ВБЗПТЛ УМВС України в Миколаївській області тиснули на свідків, оскільки він з квітня 2011 року відсторонений від посади, яку він обіймав, а заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважає неправдивими.
Стверджує, що не буде перешкоджати встановленню істини по справі, оскільки він сам особисто зацікавлений у своєчасному, об’єктивному та всебічному розгляді справи. Вказує на безпідставне залишення поза увагою судом стану його здоров’я (хронічне гостре захворювання легенів, дихальна недостатність III ступеня), оскільки на даний час він потребує лікування в умовах стаціонару. На думку апелянта, суд не мав достатніх підстав для обрання йому такого виду запобіжного заходу, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що він не буде переховуватись від слідства і суду чи продовжувати злочинну діяльність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції обвинуваченого ОСОБА_2, думку прокурора Гуденка В.А. про обґрунтованість прийнятого судом рішення відносно ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та надані матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Згідно ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
ОСОБА_2 обвинувачується в вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 364 КК України, покарання за яке може бути призначено до 7 років позбавлення волі.
Судом обґрунтовано врахована ступінь тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2, з урахуванням даних про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 та інші особи намагались чинити тиск на ОСОБА_5, ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та вчиняли дії, які перешкоджали встановленню істини по справі. В матеріалах справи відсутні дані про можливу обмову ОСОБА_2 даними особами стосовно вказаної обставини.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги дані протоколу результатів зняття інформації з каналів зв’язку від 19.04.2011 року, згідно з якими було встановлено, що в наданні допомоги по сутенерству ОСОБА_5 задіяні і інші працівники ВБЗПТЛ УМВС України в Миколаївській області, з якими раніше працював ОСОБА_2
З мотивувальної частини постанови суду вбачається, що суд не погодився з поданням слідчого в частині наявності таких підстав для обрання запобіжного заходу, як можливість ОСОБА_2 ухилитися від слідства або продовжити злочинну діяльність.
Разом з тим дійшов висновку про наявність іншої, передбаченої ч. 1 ст. 148 КПК України, підстави для обрання запобіжного заходу – можливість ОСОБА_2 перешкоджати встановленню істини у справі, що не є суперечливими висновками.
З урахуванням всіх обставин в сукупності, даних про особу ОСОБА_2, суд правильно прийшов до висновку про необхідність обрання обвинуваченому саме такого виду запобіжного заходу.
Що стосується тверджень апелянта про залишення поза увагою судом стану його здоров’я та необхідності на теперішній час в стаціонарному лікуванні, то це не є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки відповідна медична допомога йому може бути надана.
Суд виконав вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, тому колегія суддів підстав для скасування постанови суду не має.
Таким чином, апеляція ОСОБА_2 є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2011 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий: Судді: