Справа № 22-ц-1762/11 05.07.2011 05.07.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1762/11 Суддя суду 1-ї інстанції Вуїв О.В.
Категорія 46 Доповідач апеляційного суду Ямкова О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
5 липня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,
при секретарі Майстренко О.М.,
за участю: позивача – ОСОБА_3,
відповідача – ОСОБА_4,
прокурора – .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
Вознесенського міжрайонного прокурора
в інтересах ОСОБА_3
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 квітня 2011 року
за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4
про поділ спільного майна подружжя шляхом визнання права власності,
В С Т А Н О В И Л А:
22 березня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розділ спільного майна подружжя шляхом визнання за нею права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалите нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, суд виходив з того, що спірна квартира не входить до складу спільного майна подружжя, так як придбана відповідачем за біржовим договором, якій нотаріально не посвідчений.
Проте, таке рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення.
Судом установлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі в період з 1997 по 2010 рік. Під час шлюбу, 1 листопада 2001 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного на УТС біржі, подружжям була придбана квартира АДРЕСА_1.
Зазначена квартира за цим договором зареєстрована в реєстрі прав на нерухоме майно на праві власності за одним із подружжя - відповідачем ОСОБА_4 та не виключена з цивільного обороту.
Ураховуючи те, що права та обов’язки сторін щодо спірного майна виникли в момент придбання майна – у 2001 році, правовий режим цього майна та правовідносини сторін як подружжя із приводу нього регулюються як нормами Закону України «Про власність», ЦК України в редакції 1963 року та КпШС України, так і нормами СК України та ЦК України в редакції 2004 року, які діють на час припинення подружніх відносин та виникнення спору.
Так, згідно до частини 2 статті 12, статті 16 Закону України «Про власність» від 15 квітня 1991 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, громадянин набуває право власності на майно, яке отримане внаслідок спадкування або на підставі укладених угод, які не заборонені законом. Майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить ним на праві спільній сумісної власності.
Такі положення містяться і в статті 22 КпШС України, яка діяла на час придбання майна, та статті 60 СК України. Цими нормами також передбачено, що кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Передбачено, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про власність», частин, 2, 3 статті 325 ЦК України та частини 1 статті 61 СК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані.
За таких обставин висновок суду про відсутність підстав для поділу майна подружжя, у зв’язку з недодержанням форми щодо посвідчення правовстановлюючого документу на це майно, не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
З урахуванням викладеного та наведених вище мотивів, колегія суддів вважає за необхідним задовольнити вимоги ОСОБА_3 та поділити спільне майно подружжя шляхом визнання за нею права власності на Ѕ частину спірної квартири та залишенням за відповідачем права власності на іншу Ѕ частину цієї ж квартири.
При постановлені рішення з відповідача на користь позивача слід стягнути Ѕ частину понесених позивачем судових витрат в розмірі 280 грн. 60 коп..
Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 задовольнити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 квітня 2011 року скасувати і ухвалити нове.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку поділу майна подружжя право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, залишив за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину цієї ж квартири.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 280 грн. 60 коп..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді