Судове рішення #16415790

Справа № 22-ц-1644/11  05.07.2011    05.07.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22ц-1644/11                                                  Суддя суду 1-ї інстанції  Гречана С.І.

Категорія 5                                                                     Доповідач апеляційного суду Ямкова О.О.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем  України

5 липня 2011 року                                                             м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

            головуючого -  Лисенка П.П.,

            суддів: Шолох З.Л., Ямкової О.О.,

          при секретарі Майстренко О.М.,

            за участю:   представника позивача – ОСОБА_3,                                                   

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   місті   Миколаєві   цивільну справу

за   апеляційною   скаргою

ОСОБА_4                               

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2010 року

за  її позовом

до ОСОБА_5

про визначення порядку користування будинком,

В С Т А Н О В И Л А:  

У січні 2009 року ОСОБА_4 звернулася з позовом та заявою про збільшення вимог до ОСОБА_5, в яких просила про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.          

            Позивач посилалася на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з колишнім власником будинку, а тому має право на користування частиною будинку з відповідною частиною будівель та споруд, які знаходяться на відведеної для його обслуговування земельній ділянці.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2010 року позовні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою залишені без розгляду.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2010 року у задоволені позову відмовлено.

          В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та нормам матеріального права.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі,  перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

          Відмовляючи у задоволенні позову, суд першій інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_4 із-за відсутності у неї зареєстрованого права власності на спірний житловий будинок.

З такими висновками суду першій інстанції слід погодитися.

Так, ст. ст. 358, 368, 370 ЦК України та  роз’ясненнями пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 6 постанови № 7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» передбачено, що співвласники майна, що є їх спільною власністю, можуть домовитися про порядок володіння та користування ним або просити про виділ належній їм частки в натурі. Якщо виділ частки будинку в натурі  неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями такого будинку між співвласниками.

В іншому випадку, за умовами ст. 401, ч.1 ст. 405 ЦК України, право користування чужим житлом, яке належить власнику, мають тільки члени його сім’ї, які проживають разом з ним.

Також у відповідності до положень ст. ст. 150, 158, 159, 166 ЖК України громадяни, яким на праві власності належить будинок, мають право його використовувати для особистого проживання та проживання членів сім’ї або здавати його в оренду іншим особам.  Договір найму в такому випадку укладається між наймачем та власником житла. Предметом договору найма в цьому будинку, може бути як ізольоване, так і неізольоване житлове приміщення, а сам договір найму може бути змінений тільки за згодою наймача, членів його сім’ї і наймодавця.

При вирішенні справи, судом установлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності відповідачу ОСОБА_5, яка його отримала в порядку спадкування, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6.

В спірному будинку не проживає, але значилася зареєстрованою позивачка ОСОБА_4 як колишній член родини власника ОСОБА_6.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання та в спосіб, якій передбачений законом.

Звертаючись з позовом про визначення порядку користування чужим майном, позивач, яка ні є співвласником будинку та членом сім’ї власника, звернулася до суду про захист свого права не в передбачений законом спосіб.  

Тому, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, належним чином дослідивши надані докази, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції, застосувавши саме ті норми матеріального закону, які підлягають застосуванню в цьому випадку, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.

Крім цього, заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2010 року ОСОБА_4 визнана такою, що втратила право на користування житловим приміщенням АДРЕСА_1.

Таким чином, місцевим судом постановлене правильне по суті рішення, яке відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України не може бути скасовано.

Доводи апелянта, що викладені в апеляційної скарзі, не спростовують висновків суду.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення  Центрального районного суду м. Миколаєва  від 21 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних та кримінальних справ.

             

Головуючий                                             

Судді


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація