Справа № 2-1112/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                            16 червня 2011 р.   

             Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий –суддя Владимирська І.М., при секретарі Булуєвій С.В., за участю позивача-відповідача ОСОБА_1, відповідача-позивача ОСОБА_2, представника відповідача-позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовної заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільно набутого  майна подружжя,  -

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою  до відповідача про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 серпня 1999  року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем. Від  шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Але сімейні відносини не склались, оскільки відповідач постійно влаштовував сварки з позивачем,  вона втратила почуття поваги та кохання до чоловіка,   що призвело до припинення з ним шлюбних стосунків. Позивач не бажає  поновлення шлюбних стосунків. Спору відносно місця проживання дитини у сторін не має. Тому позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, прізвище при розірванні шлюбу залишити «Дмитрієва».

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом  до ОСОБА_1 про розподіл спільно набутого майна подружжя.

Позовні вимоги мотивовано тим, що  19 серпня 1999  року він  зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 Від  шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу вони сумісно придбали майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1  в Петровському районі м. Донецька Вирішити питання про розподіл майна в добровільному порядку сторони не можуть. Тому ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом  та просить суд  поділити квартиру  між ним та ОСОБА_1 по ? частині, та визнати за ним право власності на ? частину спірної квартири.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  підтвердила свій позов, наполягала на його задоволенні у повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_2 визнала у повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення.

Відповідач за основним позовом в  судовому засіданні позов  ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.  Свої позовні вимоги   підтримав у повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову ОСОБА_1 не заперечував,  позовні вимоги  ОСОБА_5  підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позов  ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про одруження, 19 серпня 1999 року сторони зареєстрували шлюб у виконкомі Олександрівської с/ради Мар’їнського району Донецької області, актовий запис № 04.

Згідно свідоцтва про народження від  шлюбу сторони  мають неповнолітню дитину –доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст. 112 СК України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини –інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення  про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

В  судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні стосунки, не мають наміру поновити сімейні відносини, між ними склалися такі стосунки, при яких подальше спільне життя неможливе. Надання сторонам строку для примирення, суд вважає недоцільним. Суд дійшов висновку, що причини, які побудили сторони розірвати шлюб, є обґрунтованими, подальше спільне життя і збереження родини стали неможливими, у зв"язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

При цьому суд також приймає до уваги, що між сторонами є спір відносно спільного майна. В судовому засіданні встановлено, що сторонами під час шлюбу  було придбано квартиру АДРЕСА_1  в Петровському районі м. Донецька, що підтверджено копією  договору купівлі-продажу квартири від 15 березня 2000 року, копією технічного паспорту на квартиру.  

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, з урахуванням положень ст. 61 ч. 1 Сімейного кодексу України, квартира АДРЕСА_1   в Петровському районі м. Донецька, що була придбана за час шлюбу сторін,  є об’єктом права їх спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України, та за змістом ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, законом.

У відповідності до ст. 70 СК України кожен із сторін має право на ? частку цього майна.

Згідно зі ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Сторони позови визнали, тому суд у відповідності до ст. 174 ч.4 ЦПК України за наявності для того законних підстав повинен ухвалити рішення про задоволення позовів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60-63, 70, 112 СК України, ст..ст. 174, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

                                         В И Р І Ш И В  :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу, та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільно набутого  майна подружжя задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 19 серпня 1999 року у  виконкомі Олександрівської с/ради Мар’їнського району Донецької області, актовий запис № 04 - розірвати.

При розірванні шлюбу ОСОБА_1 залишити  прізвище «Дмитрієва».

Визнати право власності за ОСОБА_2  та ОСОБА_1  по ?  ідеальній частці квартири АДРЕСА_1  в Петровському районі м. Донецька за кожним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          І.М.Владимирська