Справа № 2а-830/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 року                     Южноукраїнський  міський  суд  Миколаївської області

у складі: головуючого судді                     Далматової Г. А.

              при секретарі                              Архіповій К.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України у Миколаївській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПС Первомайської роти УДАІ УМВС України в Миколаївській області  про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №096310 від 18 травня 2011 року.

Свої вимоги мотивує тим, що 18 травня 2011 року о 09 годині 50 хвилин на автомобілі НОМЕР_1, рухався по автодорозі Ульянівка-Миколаїв та на 82 кілометрі даної дороги був зупинений інспектором Первомайської роти ДПС ОСОБА_2, який склав протокол про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, оскільки він начебто на ділянці дороги де встановлено максимальну швидкість руху 90 км/год., рухався зі швидкістю 113 км/год., хоча насправді він рухався зі швидкістю не більше 108 км/год. За вчинення адміністративного правопорушення на нього постановою серії ВЕ1 №096310 від 18.05.2011 року накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень. Вважає, що протокол та постанова є протиправними та постанова підлягає скасуванню. Посилання інспектора на показники приладу вимірювання швидкості "Беркут" вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки на вказаній ділянці дороги перед ним рухалося ще три автомобіля і виміряна інспектором швидкість могла належати будь-якому з автомобілів.  Просив суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ВЕ1 №096310 від 18.05.2011 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, проте на адресу суду надіслав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує повністю та просить справу розглянути без його участі.

В судове засідання представник ДПС Первомайської роти УДАІ УМВС України в Миколаївській області не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, що дає можливість на підставі ч.4 ст. 128 КАС України розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до такого.

В судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №109637 від 18.05.2011 року та постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №096310 від 18.05.2011 року ОСОБА_1 18 травня 2011 року о 09 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 82 кілометрі автодороги Ульянівка-Миколаїв, рухався зі швидкістю 113 км/год., де встановлено швидкість руху 90 км/год., швидкість вимірювалась приладом "Беркут" №0801124, та його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 гривень.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не визнав факт вчинення ним правопорушення і у своїх поясненнях в протоколі зазначив про це.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті Закону передбачено, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.

Оскільки представник відповідач в судове засідання не з'явився та доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надав, суд вправі вирішити справу на підставі доказів, що є в ній.

Стаття 251 КпАП України визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте в судом встановлено, що свідки правопорушення не були ні запрошені, ні допитані.

Продемонстрований інспектором ДПС ОСОБА_1 фрагмент з приладу, що вимірює швидкість автомобіля, не може бути доказом скоєння правопорушення, оскільки за його допомогою, встановити який саме автомобіль рухався з перевищеною швидкістю неможливо.

Крім того відповідачем також не надано доказів, що ОСОБА_1 перевищив максимальну швидкість, зазначену в п. 12.6 Правил дорожнього руху, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості".

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. l ст. 122 КпАП України, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять належних доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим вважає за необхідне скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 серії ВЕ1 №096310 від 18.05.2011 року за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. l ст. 122 КпАП України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову інспектора ДПС Первомайської роти УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №096310 від 18 травня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255,00 гривень скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. l ст. 122 КпАП України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова Южноукраїнського міського суду Миколаївської області є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_3